Джерело – Сторінка 67

Батьки просто сказали, що моя думка в цій квартирі нічого не варта. Я нічого не вартий як син, та як людина

Що ж, життя моє медом назвати дуже тяжко. Я хоч і виріс в повній родині, проте, шлюб моїх батьків був жахливим.

Я неабияк здивувався, вперше побачивши свою тещу. Їй на той час вже було 48 років. Чорне пофарбоване волосся, накладні вії та яскрава червона помада на губах. Нігті довші, ніж у моєї дружини, коротке плаття та високі підбори. Вона й досі працює в салоні краси. Одного разу я не витримав та спитав: “І не втомлює Вас отак бігати сюди-туди?” А вона й мовить: “Які ще мої роки!”

Певний, багато людей не поділяють мої погляди. Хоча, надіюсь, знайдуться й ті, хто живе для своїх дітей

Я сів в автобус та наважився поїхати до батька. Його я не бачив вже близько 7 років, саме на Великдень вирішив, що час відпустити всі oбpaзu. Втім, так і не зміг вийти з автобуса, через це одразу ж повернувся назад. Мені не вдалось повністю відпустити той 6iль. Прекрасно усвідомлюю, що на батьків не потрібно тримати злa, але це понад мої сили.

Цьогоріч перед Великоднем я сів в автобус та наважився поїхати до батька. Його я не бачив вже близько

Якось Світлана Михайлівна потрапила в лікарню, для невістки це стало особливим випробуванням, її чоловік працював до вечора, лікарняну їжу свекруха не їла. Катерина старанно готувала їжу, возила зранку та ввечері теплі страви, а свекрусі ще й недогода було, то холодне, то солі забагато. А коли невістка сама опинилась в лікарні, навіть не було кому її провідати

Разом ми прожили не так вже й мало – 4 роки, — розповідає Катерина, — були плани на майбутнє, багато

Недавно на вулиці зустрів свого сусіда, такий був щасливий, аж світився від радості. Його дочка із зятем придбали будинок у селі, новий, з усіма вигодами, навіть город невеличкий збоку є. Іван Володимирович радіє, бо діти забирають батька жити до себе, щоб той ближче до них був. Мені навіть зaздpicнo в один момент стало, хотілося би бути на його місці. Аж тут подзвонив син та сказав, що має мені дещо розповісти. Під час розмови натякнув, ніби вони готують мені сюрприз із житлом. Я зрадів, гадаючи, що діти надумали мене забрати до себе жити. Син відвіз мене показати їхню нову трикімнатну квартиру. Я на радощах запитав, де тут буде моя кімната. А вони ніяково опустили очі та заявили, що я їм все зiпсyвaв

Мені вже 78 років, усе своє життя прожив у старенькому дерев’яному будинку вкінці села.

На моєму весіллі всі гості дивувалися, що я виходжу заміж за чоловіка, старшого від себе на 15 років. Мої батьки одразу не прийняли мій вибір. Але я ні про що не жалію. Після одруження Ярослав придбав моїй мамі квартиру неподалік від нас. Щомісяця ми оплачуємо їй комунальні послуги та привозимо необхідні продукти. Тепер переконана, що я все зробила правильно

Ярослава моя мама прийняла в нашу сім’ю не одразу. Вона ніяк не могла змиритись з нашою різницею

Спіймала 3л_0дюжky в своєму городі і пустила під свій дах

На старості років залишилася сама. Чоловік пішов до іншої жінки чотирнадцять років тому. Дітей не маю

Я не знала про вAжky долю учениці, на яку привселюдно нAkр _uчAлA

Вперше з Катею ми зустрілися, коли я викладала хімію в їхньої паралелі. Викладач затримувався.

Ввечері я поверталася з роботи, на вулиці темніло. Я стояла на автобусній зупинці, коли неподалік під’їхало авто чоловіка моєї рідної сестри Євгенії. Я вже зрушила з місця, щоб підійти до машини, як вмить зупинилася. Того вечора я приїхала додому автобусом, і жалію, що не послухала свого чоловіка

Того дня ввечері я поверталася з роботи, на вулиці темніло. Прийшла на автобусну зупинку, як неподалік