Певний, багато людей не поділяють мої погляди. Хоча, надіюсь, знайдуться й ті, хто живе для своїх дітей та онуків, дбає про них, а не думає лише про свої інтереси.
Я й гадки не мав, що пов’яжу свою долю з людиною, у якої буде настільки байдужа до власної доньки мати.
Як я зрозумів, сімейні цінності не були для цієї жінки важливими ще від моменту її власного заміжжя. Вона навіть не вберегла свою сім’ю, коли моя дружина була зовсім маленькою.
Батько Анни покинув свою дружину, пішовши до іншої жінки. А моя теща ні секунди не тримала його, навіть заради того, щоб у її дочки була повноцінна сім’я. Так Анна й виросла, тільки з матір’ю. Навіть бабуся, й та приїздила до внучки дуже рідко.
По правді сказати, я неабияк здивувався, вперше побачивши свою тещу. Їй на той час було 48 років. Чорне пофарбоване волосся, накладні вії та яскрава червона помада на губах. І характер у неї ще той. Нігті довші, ніж у моєї дружини, коротке плаття та високі підбори. Вона й досі працює у салоні краси.
Після весілля ми тимчасово стали жити з моєю тещею. Але в нас не було теплих, щирих відносин чи взаємоповаги. Вранці вона бігла на роботу, а після обіду займалася своїми справами: зустріч з подругами, масаж, курси з макіяжу, побачення з чоловіками. Одного разу я не витримав та спитав: “І не втомлює Вас отак бігати сюди-туди?” А вона й мовить: “Які ще мої роки!” Вдома теща майже не бувала, тільки забігала після обіду щось перекусити та знову кудись бігла.
Через рік моя дружина завагітніла. Вагітність проходила нелегко, Анна лежить, бо недобре себе почуває, а її матір з подружками на кухні веселяться, чай п’ють. Дружина кличе свою маму з кімнати, а та навіть не прийшла глянути, що з дочкою, і тільки відповіла: “Все мине, мабуть, щось не те з’їла”.
А коли ми розповіли тещі про вагітність, вона не дуже й зраділа: “Хіба воно вам так швидко треба? Могли б ще для себе трохи пожити!” Така в нас бабуся майбутня.
Після народження дитини нічого не змінилось. Робота, подруги, побачення. До онучки вона майже не підходила, постоїть над нею з брязкальцем п’ять хвилин і втікає знову.
Якось у дружини було багато хатньої роботи, дитина мала на руках плаче, в хаті гора непрасованого одягу, теща прийшла з роботи й каву спокійно на кухні п’є. От Анна її й попросила потримати внучку, поки вона одяг попрасує. А тещі хоч би й що. Вдала, ніби не чує. Потім за десять хвилин зібралась, поїла і знову кудись пішла. Анна щоразу мені жаліється, а я що зроблю, це ж її мама.
Наша дочка росла, а від баби, як завжди, не було уваги. У неї на все одне пояснення: “Ви окрема сім’я, повинні жити своїм життям, надумали родити дитину, то, будьте ласкаві, самі й виховуйте”.
Минуло пів року, якось теща прийшла, зібрала свої речі та пішла жити до свого нового чоловіка. От так. А тепер вона ще й хоче вийти за нього заміж. Внучка їй не потрібна, і нам з дружиною жодного разу відпочити не дала. Прийде раз у два тижні, помахає онуці рукою та біжить мерщій у справах.
Моя мама живе далеко від нас, поїздом потрібно їхати близько п’яти годин. Думаю, вона була б хорошою бабусею, шкода, здоров’я в неї не те. Я впевнений, що матір би з радістю і з онукою побула, і їсти б зварила, і нам час на відпочинок удвох дала б.
Моя мама навіть онуці шкарпетки та светр зв’язала. Вона старша від моєї тещі всього на 3 роки. З батьком моїм матір теж не живе, щоправда, розлучилися вони, коли мені вже було 19 років. Їй вдалось зберегти сім’ю заради мене та сестри. Вона б не дозволила себе так поводити, як мама моєї жінки.
Дуже ображений на свою тещу, і Анна теж. Хіба можна бути такою черствою людиною щодо власної доньки та онуки? У її віці пора думати про дітей та онуків, допомагати їм, підтримувати, жити для них.
Намагався про це поговорити зі своєю дружиною, щоб та пояснила мамі, що вона інколи потребує її допомоги, щоб теща хоч декілька хвилин побула з дитиною, може хоч так вона зрозуміє свої помилки. Ще й заміж зібралась!
Не розумію, як їй не соромно та не шкода власної дочки. Анна відмовляється балакати з мамою та не хоче підіймати цю тему. Шкода, звісно. Таку вже бабусю маємо. Тільки теща вічно молодою не буде. Роки минають, цікаво, як тоді вона заговорить.
