Чоловіки часто 3pAджyють. Я була готова до цього. Його першу зраду я пробачила. Тоді мені було дев’ятнадцять років. Я мала освіту вчителя початкових класів, але ні дня не працювала. Вийшла заміж і осіла вдома.
Він зрадив тоді, коли я була найбільш вразлива – одразу після пологів. Мені потрібна була допомога, підтримка, любов, в кінці кінців. Чоловік бігав на ліво, бо йому треба, а я не зданта вдовольнити ті потреби. Він приносив гроші, тут проблем не було. Я довго мучалася. Мені було надзвичайно боляче. Багато ночей проплакала. Врешті решт, я втомилася. Вирішила закрити очі на його зради та жити далі. Він не кричав, руку не піднімав, гроші давав. Все до копійки в сім’ю ніс. Чим він задобрював своїх жінок, гадки не маю.
Чоловік припинив бігати на ліво, як тільки я відновилася. Донька була мала,тому нічого не пам’ятала. На мій подив, він сам підняв цю тему. Слізно вибачався і завірив, що більше такого робити не буде. Я покивала головою та прийняла вибачення.
Все повторилося, коли дитині було десять. На цей раз, ситуація була іншою. Я мала роботу, середній дохід, якого вистачить на мене та дитину, і хорошу репутацію в місті. Мені здали мого чоловіка одразу, як він переступив поріг чужої квартири. Я не панікувала. В молодості виплакала всі сльози.
Квартира була його, але машина могла стати моєю. Кредит був оформлений на мене. Я вирішила зіграти на цьому. Якщо чесно, мій колишній мізками не міг похизуватися. Я сказала, що закрию очі на його зради, якщо він перепише на мене квартиру. Той бовдур повівся. Все зробили швидко. Я взяла черговий кредит, щоб заплатити за папери, але воно того варте!
Чоловік впродовж місяця жив в МОЇЙ квартирі. Я не спішила його гнати. Подала тихенько на розлучення. Приводила до ладу папери, дивилася, що ще можна в нього віджати. Ви не уявляєте, як він здивувався, коли побачив свої речі за порогом квартири. Я все зібрала в валізи і обережно поставила біля дверей. Нехай подякує, що з вікна не викинула. Він довго відмовлявся приймати реальність.
Далі схема не нова. Розлучення, аліменти, мені квартиру та машину, а йому банний лист на сраку. Спочатку кричав, щоб я не думала йому забороняти зустрічатися з донькою, бо він батько. Зву горе татуся на дитяче свято, а у відповідь чую:
— Мені дівчина не дозволяє. Каже, не гоже до чужиш дітей ходити.
— Тобто, чужих? Ти в дерево головою вдарився? Це твоя донька.
— Це ще довести треба!
Пройшло не мало, не багато, як колишній приповз в обідраному одязі назад. Слізно просив пробачити. Виявляється, та жінка хотіла його статки. Вона думала, що після суду, все отримає чоловік. Дзуськи! Той нічого їй не говорив. Брехав, ніби засідання постійно переносять. Жив з нею на арендованій квартирі, за яку платила та жінка, бо мій колишній чоловік вже рік не працює. Нарешті хтось проговорився їй. Жінка дізналася правду і одразу виставила шахрая на вулицю. Він спочатку повзав в її ногах, але марно. До мене йти не хотів. Пішов до батьків. Ті навіть на поріг не пустили. Мене вони любили і вважали гарною парою для сина. Після нашого розлучення, батьки відхрестилися від мого колишнього. Він тиждень пожив на вулиці. Нарешті совість та гордість заснули, прокинувся голод, от він і прийшов назад. Я відправила колишнього далі шукати своє щастя.
