У моєму житті зараз не найкращий період. Я отримав бажане, але вже й сумніваюсь, чи воно того варте. Рік тому на роботі я познайомився з Лідою, між нами виникли романтичні стосунки. Все було просто чудово, допоки я не дізнався іншу правду — моя обранка має сім’ю. Для багатьох мій вчинок може здатися негідним, але так сталось, і я не міг з собою нічого вдіяти. Тоді мені було байдуже на думку інших людей. Я закохався в неї та був готовий будь-що добитися цієї жінки.
З того часу робив все, щоб витіснити з Лідиного життя її чоловіка. Не міг навіть думати про те, що моя жінка живе з іншим. Не знаю, що тоді мною керувало, та я не хотів її ні з ким ділити. Просто поставив собі за мету завоювати Ліду. Вирішив забрати свою жінку із сім’ї.
Це було моїм найбільшим бажанням, і допоки не домігся свого, я не заспокоївся. Не буду розповідати, які методи я застосовував, але бажаного результату таки домігся. Хоч прийшлось нелегко завойовувати її увагу. Вона таки забрала сина та покинула свого чоловіка. З того часу ми почали жити разом.
Перший час я був дуже щасливим, бо мені не приходилось більше ділити свою жінку з кимось іншим. Я став єдиним чоловіком у її житті. Але, як виявилось, Ліда дуже важко пережила розрив відносин з колишнім чоловіком. Я старався всіляко підтримувати її, намагався робити щасливою.
Спочатку все було дійсно чудово. Я робив все, щоб вона відчувала себе поруч впевнено та захищено. Забезпечував жінці затишок та комфорт, дарував подарунки, водив у ресторани, возив на відпочинок. У той час я повністю розчинився в ній і навіть не зважав на свої бажання чи потреби. Головне, щоб їй було добре. Всі мої думки були тільки про неї. Просто зациклився на думці, що я повинен дати їй усе.
Так минуло пів року. А потім в один момент я зрозумів, що моя Ліда вже зовсім не та, яку я покохав раніше. Коли ми просто гуляли, проводили вечори, все було якось по-іншому. Вона була такою ніжною та водночас турботливою. Ліда робила для мене все. І я тоді був дійсно щасливим. А тепер наші стосунки переросли в щоденне обговорення побутових питань. Ми не маємо про що розмовляти. Мені стало з нею просто нецікаво.
Вона весь час ходить в домашньому одязі та сидить на кухні. Хоча я говорив, що ми можемо замовити їжу в кафе. Опісля Ліда до півночі прасує, складає одяг. Перетворилась в таку, як і всі, чого я найбільше боявся.
Увечері, замість душевних розмов, Ліда обговорює зі мною проблеми зі своїм колишнім чоловіком.
Не знаю, що між нами трапилось. Куди зникли пристрасть, любов, ніжність? Як ми дійшли до таких стосунків? І найголовніше — невже тепер так буде завжди?
Як би егоїстично це не звучало, я не можу більше з нею жити. Нецікаво та нудно. Чому так вийшло? Мені не до вподоби наші теперішні стосунки. Раніше я з нетерпінням чекав з нею зустрічі, тепер це буденність. Все настільки зіпсувалось, що важко уявити.
Забравши жінку із сім’ї, я зовсім не очікував такого повороту. Після довгих роздумів вирішив, що нам краще розійтись. Знаю, більшість осудить мене. Але я не хочу більше жити з цією жінкою. Тепер турбує інше — як безболісно для неї розірвати наші стосунки та повернути її назад в сім’ю?
