Наша машина зламалася прямо посеред лісу. Такі ситуації лякають надзвичайно сильно. Чоловік зберігав спокій. Він досвідчений водій. Готовий до будь-яких сюрпризів від долі. Поки чоловік копошився біля машини, я вийшла з Кнопою, нашою собакою, на прогулянку. Вона одразу потягла мене кудись в бік.
Ми пройшли метра два не більше. Я побачила вдалині фігуру людини. То була згорблена бабуся. Її старість зігнула так сильно, що старенька скоро цілуватиме землю. Бабуся спиралася на паличку однією рукою, а іншою – тримала за спиною плетену корзину. Я одразу гукнула бабусю. Запропонувала її підвезти. Вона з радістю погодилася.
Чоловік полагодив автомобіль доволі швидко. Ми сіли й поїхали. Бабуся розповіла, що йшла з базару. Вона продає плетені корзини, а ще в’язані речі. Намагається підлаштовувати свої товари під сезон. Бабуся виявилася доволі приємною жінкою. Вона постійно посміхалася та жартувала.
Привезли бабусю на хутір. Її хата стояла самотньо в лісі. Ми навіть дорогу не побачили. Бабуся сама вказала на неї. Проїхати було важкувато. Видно, що тим шляхом тільки ходять. Ми залишили автомобіль біля дороги, а самі пішли в гості. Бабуся наполягала зайти на чай з печивом, а «печиво власного виробництва! Ми такого ніколи не куштували».
Інтер’єр виглядав бідно. Бабуся сказала, меблі їй дісталися ще від прабабусі. Ними користувалося не одне покоління. Ми багато про що запитували. Нам було цікаво дізнатися більше про життя в селі. Бабуся зізналася, що боїться п0mEpтu на самоті. Все таки, найближчий сусід живе за декілька метрів від неї.
Ми не змогли кинути бабусю в такому становищі. Я працюю медсестрою в домі пристарілих. Запропонувала старенькій жити в нас. Ми не тюpmA. Вона може спокійно приходити в важкі періоди жити до нас, а, коли їй буде легше, йти назад додому. Я одразу запропонувала такий варіант проживання, бо старі люди прив’язавані до місця свого проживання.
Бабуся дала згоду не думаючи. За декілька днів, я владнала всі справи з паперами. Бабуся швидко знайшла спільну мову з іншими мешканцями. Вона отримала прізвисько «мавка лісова». Старі діди бігали за нею 24/7. Жінка вміла ловити рибу, любила збирати гриби, знала всі тонкощі походу в ліс чи в гори. Вона стала надзвичайно цікавою для чоловічої частини пансіонату.
Старенька дякує нам. Каже, що «тепер в неї почалося нове й цікаве життя».
