Нашій сім’ї 10 років, але останнім часом стосунки з чоловіком стали дуже поганими. Ми не сварились, але жили вже більше як друзі, ніж пара. Ми вже більше не обіймалися, не цілувалися та не говорили одне одному теплих слів. Єдине, що нас тримало разом – діти. Їх ми обоє дуже любили і балували.
Недавно я зустріла чоловіка, в якого без тями закохалася. Якийсь час ми зустрічалися як коханці, а потім він попросив мене визначитися, з ким хочу бути.
Тоді я прийшла до чоловіка і пояснила ситуацію. Я наголосила йому, що дітей заберу з собою, але хочу створили нову сім’ю, з новим чоловіком. Розмова у нас вийшла емоційна.
Чоловік витягнув зі шафи валізу і дав мені. Я сказала, що однієї не вистачить для речей моїх та дітей, на що чоловік відповів, що дітей він мені віддавати не збирається.
– Як же так, – запитала я, – це ж мої діти, я їх люблю і хочу, щоб вони жили зі мною.
На що чоловік відповів, що вони і його діти також, що він вже давно зрозумів, куди я затримуюсь після роботи. Тому у якості компенсації вони житимуть з ним, а я можу йти і робити що хочу. Я почала плакати, на що чоловік відповів:
– А ти на що розраховувала? Хотіла і коханця і дітей?
Тепер я сиджу і не знаю, що робити. Я і дітей люблю і зі своїм новим коханим хочу бути. Чоловік поставив мені ультиматум: або коханець або діти. І що ж мені робити? Як вчинити?
