Життя завжди зводить нас з правильними людьми в потрібний час. Я приїхала з закордону до батьків. Взяла з собою дітей та гарний настрій. Чоловік залишився вдома. На роботі йому не дали відпустку.
Мені потрібно було переробити паспорта. Запропонували перекласти цю проблему на міграційну службу, але я вирішила самостійно зробити документ. Я їду на батьківщину, до батьків, заодно і паспорт зроблю. Мені не важко. Зараз думаю, краще б послухала інших людей.
Всі документи зібрала, здала, стала чекати. Гарно відпочила, поспілкувалася з батьками. Пішла забирати документ. Як слухняний громадянин, записалася в електронну чергу. В кабінеті щось пішло не так, але я зрозуміла це потім. В день, коли забирала документи, хвилювалася. Завтра повертатися додому. Багато справ, а ще збори.
Мені дали розписатися на бланку, де я підтверджую, що забрала паспорта, а от самий документ дали через п’ятнадцять хвилин. Я не встигла його обдивитися, як мене виставили за двері. Тільки в коридорі розкрила документа, а там неправильно написане ім’я!
Негайно повернулася назад. Це ж не жарти! В мене всі документи на старий паспорт. Виходить, зараз я нова людина з іншим ім’ям! Мені легше паспорта переробити, чим всі документи. Це була лише половина біди! Квитки взяті на старе ім’я! Доведеться знову витрачати 1600 гривень на білет! Я їх заробляю. Вони мені з неба не падають.
Жіночка, яка видавала мені документ, насупилася, коли я знову повернулася. Вона явно не хотіла мати зі мною справи. В кабінеті вже сиділа нова людина, але мене це не спинило.
— Почекайте підписувати цього папірця! — Звернулася я до відвідувача. — Мені чужі документи підсунули!
Жіночка мене послухала. Відклала бланка і стала чекати продовження скандалу.
— Не правда! Ви підписалися, що вони ваші. Ось документ, який це засвідчує! — І вона вказала на той ч0p_т0вuй бланк, який підступно підсунула мені.
— А нічого, що ви його тицнули мені до того, як я побачила документа?!
— Жінко, — це вона до мене так звернулася, — вийдіть з кабінету! Я зараз поліцію викличу! Скажу, що ви порушуєте порядок та спокій в державній установі!
Я дар мови втратила. Мені, за мої ж гроші, зробили інші документи, а тепер погрожують поліцією.
— Нікуди не піду! Переробіть документи! — Вимагала я.
— Без проблем. Заплатіть 500 гривень, почекайте тиждень і документи будуть у вас.
— Ви що, знущаєтесь! Я вже заплатила! Чому я маю віддуватися за ваші помилки?
В кабінеті я нічого не отримала. Мене випхали силою за двері. Я стояла біля входу і дзвонила чоловікові. Я не знала, що мені робити. На превеликий жаль, я погано підкована в юридичних питаннях. Знайомих з цієї сфери теж не маю.
Мені допомогли самі небеса. Жінка, яка сиділа в тому кабінеті і спостерігала за скандалом, підійшла до мене. Вона щось сказала.
— Що, що? — Я була на нервах. В вухах дзвініло. Взагалі нічого не чула.
— Я адвокат. Я хочу і можу вам допомогти.
Моя щелепа відвисла від подиву. Як вчасно!
— Як добре! Що ви думаєте? Як мені вчинити? Невже доведеться знову платити гроші?
— Тихо, тихо! Заспокойтеся! В чому конкретна проблема?
— Написали ім’я неправильно!
— Я зрозуміла. Розкажіть ще раз, як все сталося.
Я розповіла. Ми пішли писати заяву на ту жінку, яка видавала мені документи. Адвокатеса допомогла скласти правильну заяву. Вона сказала — це на сімдесят відсотків виграна справа. Я писала все під диктовку. Описала події того дня від початку і до кінця.
Життя — не кіно. Справедливість не заспівала гарну пісню на наступний день. Я купила нові квитки і полетіла додому з «фальшивим паспортом». Це якась магія, що в мене не виникло ніяких проблем через той паспорт. Адвокатеса вела мою справу на Україні, поки я була вдома. Я дала офіційний дозвіл на проведення справи без моєї присутності. За мене виступала адвокатеса.
Справу виграли, хоч і пройшов час. Я розповідаю цю історію друзям, а вони лише дивуються. Ви самі подумайте! Це ж треба таке, що в одному приміщені зіткнулися адвокатеса та громадянка, чиї права порушили? Як так доля робить? Точно карти тасує і розкладає на свій смак! Рада, що мені так пощастило. Та жінка не тільки чудовий спеціаліст, але й гарна людина. Зараз ми дружимо. Я звертаюся до нею з будь-якого питання, а вона завжди рада допомогти.
