Батько не любив, коли мама фарбувалася. Вона частенько робила макіяж, укладку, вдягала найкращі наряди і йшла так на роботу. Батько шипів собі під носа. Він не міг втриматися. Постійно «кусав» маму.
- До коханця збираєшся? Хочеш йому сподобатися? Вдягни спортивний костюм і тоді дізнаєшся, що він насправді про тебе думає!
Мама сміялася з батькового гніву. Вона поправляла зачіску і йшла. Я ніяк не могла зрозуміти причини батькової злості. Чому він постійно свариться з мамою через таку дрібницю?
Час йшов, а батько не ставав спокійнішим. Якось я не витримала. Спитала маму прямо:
- Для кого ти постійно фарбуєшся?
Мама таємниче посміхнулася.
- Я тобі покажу для кого, якщо дозволиш заплести тебе.
Мама зробила мені гарну зачіску. Вона заплела дві коси, в які вплела зелені стрічки. Вони пасували до мого рудого волосся. Мама просила одягти нового светра і штани, від шкільної форми. Я виконала її прохання. Одежа зробила з мене схожою на маленьку бізнес-вумен.
Ми приїхали до клініки. Мама працювала адміністратором в лікарні. Поки мама працювала, я сиділа в залі і читала книжку. Час підійшов до обіду. Мама поставила табличку з написом «обідні перерва» і повела мене в інше приміщення. То була кімната для персоналу. Висів на стіні маленький телевізор. Навпроти нього стояв диван. На ньому сиділа молода та струнка дівчина. Вона мала каштанове волосся, пухлі губки і надзвичайно довгі пальці. Тендітні руки. Не для роботи в лікарні. Дівчина посміхнулася моїй мамі.
- Привела помічницю?
Мама кивнула.
- Знайомся, доню. Це Алевтина. Вона працює терапевтом.
На обід прийшла ще одна жінка. Така сама молода, як Алевтина. Кімната почергово змінювалася людьми. Всі молоді, гарні та стрункі. Розмови велися різні. Розповідали історії про пацієнтів. Якісь дивні, інші – не надто розумні. Лікарі сміялися. Вони постійно жартували і над один одним. Жарти оминали тільки мою маму. До неї було геть інше ставлення.
- Господи, Людмило! Ви знову помолоділи! – Вигукнула молода медсестра. – Роки йдуть і проходять мимо вас!
То тут, то там мамину зовнішність хвалили. Нею захоплювали і просили порад стосовно збереження молодості. Я придивилася до мами. Вона дійсно виглядає гарно. Мамі було майже сорок років. Вона виглядала бездоганно. Мама завжди слідкувала за фігурою. Вона доглядала своє волосся. Мала безліч баночок для збереження краси. Все життя мама ходила в басейн і бігала з ранку. Вона постійно мотивувала батька зайнятися своїм тілом, але він ігнорував маму. Казав, нібито йому добре в своєму «повному» тілі.
Нарешті я зрозуміла, чому мама завжди виглядає бездоганно. Вона любила отримувати компліменти від людей. Мама не хотіла бути гіршою за молодих колег-дівчат. Вона бажала бути з ними на одному рівні, але була набагато вище.
Батько ревнував без підстав. Думаю, він сам це розумів. Його дружина завжди виглядає красиво, гріх жалітися. Нічого кримінального в цьому немає. Батько все одно не міг знайти собі місця. Він продовжував «кусати» маму за її зовнішній вигляд. Навіть зараз, коли їй під 60 він продовжує випитувати в неї: «Для кого це вона купила нові балетки з намистинами?»
