Мене звуть Оля і я хочу розповісти вам свою історію. Було це тоді, коли я зустрічалася з хлопцем, на ім’я Ігор. Ми проводили багато часу разом і здавалося, що все було чудово. Але з часом я почала помічати, що Ігор не ставиться до мене серйозно.
Я була закохана в нього і надіялася, що він почне проявляти почуття до мене. Але, на жаль, цього не сталося. Ігор займався своїми справами та не показував, що цікавиться моїм життям або почуттями. Я розчарувалася і вирішила покинути Ігоря, бо вважала, що я заслуговую на краще.
Минуло кілька тижнів після того, як ми розійшлися і я дізналася, що вагітна. У мене було багато планів на майбутнє і ця новина мене здивувала і збентежила. Я була впевнена, що Ігор не буде зацікавлений в тому, що сталося.
Таким чином, я зібралася з думками та прийняла рішення самостійно розпочати нове життя з моїм майбутнім дитям. Я розуміла, що буде важко, але я вирішила дати цьому дитині все, що потрібно для щасливого майбутнього. Я нічого не сказала Ігорю про вагітність. Але якось ми зустрілися коли я вже була на восьмому місяці вагітності та йшла на огляд до лікаря.
Він був не на жарт здивований, та пішов зі мною полишивши свої справи, він не сумнівався, що це його дитина тому, що у нас з ним були дуже хороші стосунки. Він показував мені, що кохає мене і готовий бути чудовим батьком для нашої дитини.
Коли ми вийшли з поліклініки, Ігор поцікавився чому я нічого йому не сказала про дитину. Я не знала що на це відповісти, адже на той момент мені здавалося, що моє рішення є правильним, а тепер, коли пройшло багато часу, я почала сумніватися в ньому.
Вперше за доволі тривалий час ми з ним поговорили як належить. Ігор сказав, що він не з тих чоловіків, які пристрасно показують свої почуття, він краще доведе їх діями.
Тепер я вже не відчуваю суму і розчарування, які супроводжували наш розрив з Ігорем. Я бачу світло в кінці тунелю і з нетерпінням чекаю, коли наша маленька родина зможе бути щасливою разом. Хоча шлях був нелегким, я рада, що вирішила бути сильною для себе і свого майбутнього дитини.
