Я не готова віддати 2 тисячі гривень на подарунок чужій мені дитині. А ви?

Мене звати Наталія і у мене є син. Йому 7 років і минулого років він якраз пішов до школи. А минулого тижня мені прийшло сповіщення про те, що мене добавили у якусь бесіду.

Називалась вона «День народження Петрика». Я спершу вирішила, що це якась помилка, але потім прийшло перше повідомлення, у якому всіх учасників бесіди запрошували на день народження до того самого Петрика. Була вказана дата, час і місце проведення свята.

Тоді стало зрозуміло, що бесіду створила матір одного із однокласників мого сина. Я не пам’ятала, щоб син колись говорив про Петрика, але можливо просто не було нагоди.

Далі пішло декілька повідомлень про те, що та чи інша дитина прийде, тож я написала те саме, і стала думати, що подарувати дитині.

Думати довго не довелось, бо прийшло ще одне повідомлення від матері, яке мене дуже здивувало і навіть обурило.

Ось, що було написано у тому повідомленні:

  • Розумію, що кожен з вас задумався над подарунком, тож ми з чоловіком вирішили полегшити вам завдання. Мій син давно хоче велику машинку, у якій можна їздити, тож надсилаю вам номер карти. Якщо кожен з вас переведе 2 тисячі гривень, то ми можемо купити спільний подарунок і здійснити його мрію.

Я аж застигла перед телефоном. 2 тисячі гривень на подарунок для семирічного хлопчика? Мені здалось, що це надто дорого для дитини.

Чому взагалі ставити такі умови? Можливо хтось з батьків не має такої суми для подарунку.

На мою думку – це не правильно, що батьки вирішують за суму подарунку.

Далі прийшло повідомлення із фотографією тієї самої машинки. Звісно, що машина виявилась класною і я впевнена, що будь-який хлопчик був би щасливий отримати такий подарунок, але думки моєї це не змінило.

Тепер я не знаю, як мені вчинити. І для чого лише я так швидко погодилась прийти? Я ж не можу просто віддати 2 тисячі гривень на подарунок для чужої мені дитини.

Думаю, що правильним буде просто не йти на цей день народження, але як тепер про це сказати синові?

З іншого боку, мені тепер хочеться познайомитись із батьками Петрика, щоб подивитись, що вони за люди такі, раз можуть дозволити собі ставити такі вимоги. Мені здається, що ми не подружимось.

А ви би як вчинили на моєму місці?

Оцініть статтю
Джерело
Я не готова віддати 2 тисячі гривень на подарунок чужій мені дитині. А ви?