Я забагато робила для інших. Раніше вважала нормальним жити так, щоб інші люди не засудили. Одягала «пристойний» одяг, ходила в нудні, але правильні місця для відпочинку, слідкувала за харчуванням, постійно займалася спортом, носила підбори, ходила до косметолога. Скільки грошей щомісяця йшло на всі ці не потрібні мені приблуди! Добре, що знайшла сили в собі відмовитися від них.
Ми хочемо виглядати гарно для інших. Це чиста правда! Особисто мені все одно що одягнено на моїх ногах. Мене не хвилює, які підбори носить моя колега, скільки кілограмів важить подруга чи в якій сукні йде он та дівчина. Мене не хвилює зовнішній вигляд інших. Добре, що я це зрозуміла.
Мені байдуже, який розмір носити аби бути щасливою. Я ніколи не відчувала потреби в дієтах чи спорті. Мені не хочеться витрачати на це своє життя. Така сама ситуація з косметологом. Я витрачала тисячі гривень, щоб відповідати примарним нормам краси. Навіщо воно мені? Я люблю себе такою, яка я є. Мій вік не лякає мене. Якщо в інших з морщинками якісь проблеми, то в мене їх немає.
Я вирішила дотримуватися такого правила в усьому. Життя занадто коротке, щоб бути нещасливою. Коли я припинила витрачати гроші на спортзали, підбори та тону косметики, в мене з’явилося безліч вільного часу та купа грошей. Я й не знала скільки ресурсів йшло на те, щоб підтримувати «красу».
Тепер я витрачаю вільний час на улюблені справи. Я гуляю, читаю, смакую нову їжу. Більше не думаю де, скільки калорій. Я їм і насолоджуюся смаком їжі. Викинула всі не зручні сукні, спідниці та підбори. Я купила багато не гарної, але зручної одежі. Мені нічого не натирає і на ногах припинили з’являтися нові мозолі.
Чому я раніше не жила так, як хочеться мені? Напевно, боялася осуду з боку подруг. В нас прийнято, що жінка все життя повинна трястися над своєю «красою» та носитися з нею, як з писаною торбою. А навіщо? Щоб подобатися іншим! А мені все одно на інших. До такого висновку я пришла. Краще бути щасливою та собою, чим подобатися якимось іншим.
Коли мені стало плювати на думку інших, я почала жити в гармонії. Подруги, як я і думала, не всі мене зрозуміли. Більшість з них ставилися до мого нового способу життя з презирством. Вони шепотілися за моєю спиною. Поширювали різні плітки. Хтось вважав, ніби в мене на «старості років» поїхав дах, інші казали, що мені важко без чоловіка, тому в мене з’явилося безліч комплексів і проблем. Були люди, які в обличчі говорили щось на кшталт:
— Раніше ти була така гарна! А зараз запустила себе!
— Ох… Це в тебе від вільного часу дах їде. Тобі треба додаткові зміни на роботі брати. Тоді не буде часу такою дурнею маятися!
— Це в тебе криза середнього віку. Воно пройде! Головне не хвилюйся.
А я не хвилювалася. Мені добре живеться. Я твердо переконана, потрібно жити так, як хочете ви. Нехай вас засуджують. Проблеми то не в вас, а в інших. Якщо в людей є час засуджувати стиль життя оточуючих, то в тих людей забагато вільного часу та замало почуття такту.
Будь щасливими і живіть так, як хочете. Бажаю вам щастя, здоров’я та здійснення всіх мрій. Я от свої починаю втілювати в життя. Сподіваюся у всіх нас все буде добре і дякую вам, що прочитали цей текст.
