З Кариною ми познайомились нещодавно, місяців як чотири назад. З першого погляду, коли побачив її, зрозумів – це моя дівчина. Коли більше почали спілкуватися, виявилось, що у нас дуже багато спільного. Кожного ранку прокидався, то не міг дочекатись вечора, щоб знову зустрітись з коханою.
На такій романтичній ноті ми з Кариною зібралися пожити разом та зрозуміти ніскільки ми підходимо один одному. Після пів року зустрічей моя дівчина переїхала до мене. Раніше вона до мене не приїздила, частіше я у неї бував.
Переступивши поріг моєї квартири, Каріна скривила носика.
– Тут так все по чоловічому. Сіро-темних тонів, інтер’єр цікавий.
– Але ж я тут проживав один і мене це все влаштовувало. – це я спланував дизайн квартири. На той час я себе бачив в такому амплуа. Це все не важливо, все можна змінити, головне що ми разом. намагався заспокоїти Карину.
І ось почалось наше веселе сімейне життя. Замість того щоб зранку перед працею з посмішкою та легкою бесідою попити кави, ми почали сваритись по різним дрібницям. То каву зварила не смачну, то я чашку залишив не помиту. Кожного вечора сварки, чому речі розкидані де попало, чому сміття на підлозі. Карина не прибиральницею сюди заїхала, а коханою дівчиною. Наголошувала кожного разу моя дівчинка.
Вже дійшло до того, що я все частіше почав залишатися на роботі, додому до Карини, а тим більше з нею сваритися я уже не міг, не витримував. Дійшло до того, що я почав звертати увагу на інших дівчат. І ось до нас в офіс влаштувалась на роботу дівчина, на ім’я Вероніка. Дуже розумна та харизматична особистість. Зараз про це згадую і мені соромно стає. Дома сидить практично моя дружина, а я цікавлюсь особистим життям своєї колегою.
Симпатію до себе вона відчувала від мене, але завжди тактовно ставила мене на місце. А чим більше дівчина говорить – ні, тим більше у чоловіка прокидається інстинкт мисливця.
Ввечері, після роботи, на своєму шикарному авто, такий собі нівроку чоловік (мені тоді так здавалось, що ні одна жінка не відмовить), я наздоганяю Карину та пропоную випити каву. Жінка, яка кожному залицяльнику на роботі дає відбій, погоджується зі мною та йде пити каву. У мене ще більше крила розпустились.
Заходимо ми в кав’ярню замовляємо кави та чекаємо коли принесуть. В час очікування ми мило спілкуємося на різні теми. Коли нам принесли кави мене зовсім почало нести не в ту сторону. Кава та симпатична жіночка рядом, зовсім розбудоражувала мозок. Я почав тактично натякати, що вечір можливо продовжити в іншому місці
Вероніка з таким обуренням поглянула на мене. Так та жорстко мені відповіла. Таких чоловіків як він, вона зовсім зневажає. І погодилась каву з ним випити, тому що набридлі його брудні погляди в її сторону. Чоловік, у якого дома чекає жінка, зовсім не поважає. Я ніколи не хотіла мати біля себе такого жигало.
Після її слів мені так соромно стало. Я дійсно себе вів як йолоп. Я почав згадувати, що Карина в останній час намагалась хоч якось налагодити відносини. Завжди готувала святкову вечерю зі свічками. А я поводився непристойно, навіть не дякував їй.
На шаленій швидкості я примчав додому, де чекала моя рідненька жіночка. Зайшовши у квартиру я знайшов її сплячою на столі. Я підійшов ніжно поцілував. Вона посміхнулась і відкрила очі. Коханий, а у нас буде малюк…
Я дуже вдячний Вероніці за урок який вона мені дала. Зараз я щасливий татусь, який кожного вечора мчить до своєї сім’ї.
