Я знайшла своє кохання в коледжі. Він чорнявий, з карими очима та надзвичайно заразним сміхом. Як тільки побачила його, зрозуміла — хочу прожити з ним усе життя.
Він не одразу звернув на мене увагу. Для нього я була звичайною студенткою. Я хотіла привернути його увагу, але не знала — як? Гарне вбрання і макіяж допомагали зацепитися його оку, але не більше. Він завжди розмовляв зі мною ввічливо. В його словах відчувалася обережність. Напевне, він боявся перейти границю дозволеного. Потрібно було трішки натиснути на нього.
Я вкладала любовні записки в свої реферати, які здавала йому. Писала для нього вірші. Одного дня, зібрала всю свою силу та пішла до нього в кабінет. Він виглядав здивованим. Не очікував мого візиту. Я покликала його на каву. Мій милий вагався якусь секунду. Я бачила, він відчуває те саме, що і я. Довго стримуватися не вийде.
Наш роман швидко розвивався. Я нікому нічого не говорила. Мої подружки знали, що в мене з’явився кавалер, але не знали хто він. Я не хотіла казати про свій роман з викладачем. Не всі люди зможуть нас правильно зрозуміти. Я доросла людина. Мені двадцять років. Голова на плечах є. Моєму милому сорок один. По закону — все чисто.
Мої батьки якось дізналися про мої стосунки. Вони влаштували мені скандал. Вимагали, покинути мого коханого. Я твердо стояла на своєму. Вони побачили, що мене переконати в зворотньому не вийде. Батьки пішли іншим шляхом. Вони знайшли мого коханого і тепер погрожують йому скандалом та звільненням.
Батьки мають зв’язки зі ЗМІ. Вони швидко створять скандал з нашого роману. Мій любий може втрати роботу й репутацію. Я не хочу для нього такої долі. Жити без нього теж не можу.
Коханий не знає, що робити. Він намагався вести дискусію з моїми батьками. Поки що, безуспішно. Вони твердо вирішили припинити мої ж стосунки! Я не мала дитина. Сама знаю, як жити своє життя.
Чому батьки не хочуть мене зрозуміти? Вони навіть не намагаються. Мені добре в цих стосунках. Мій коханий чудово до мене ставиться. Ми вже запланували майбутнє весілля. В нього серйозні наміри відносно наших стосунків. Як прикро, що батьки не можуть глянути на світ ширше і зрозуміти одну істинну — кохання різне! Якщо моїм батькам добре в стосунках де немає різниці в віці, то це їх справа. Мені ж комфортно в моїх. Хоча, до чого взагалі вік, коли люди люблять один одного? Батьки руйнують моє життя і навіть не розуміють цього! Я ж кохаю свого милого. Нікого не хочу! Буду або з ним, або самотня.
