Моя рідна сестра вже півтора року сидить в декреті зі своєю донькою. Втім, у неї є досить великий кредит. І тут виникла проблема – чоловік відмовився допомогти сплатити їй цей кредит, у неї вже прострочення, мало не щодня телефонують з банку. Я й сама не змозі їй допомогти, оскільки виховую дитину без чоловіка. Як говорить Анастасія, залишається тільки повернутися на роботу. Вона вже навіть говорила з мамою, та зможе посидіти з молодшою дитиною. І на роботу телефонувала, повідомила, що виходить з декрету.
Не знаю, як у неї вийде, донечка ще дуже маленька, постійно потребує її уваги. А старший син ходить тільки в перший клас, теж потрібно, щоб хтось забирав його після уроків, виконував з ним домашні завдання. По-іншому в сестри, на жаль, не виходить. Але найприкріше те, що її чоловік має ті гроші. Богдан міг би повернути борг за Анастасію, і вона б далі приділяла час вихованню дітей. Однак він не хоче цього навіть чути. Чоловік одразу сказав – хай дружина сама зі всього виплутується, адже це її проблеми.
Моя сестра заміжня вже сім років, вона ніколи не сиділа на шиї в Богдана. Анастасія весь час працювала, окрім декретних відпусток. Чоловік в неї дійсно дуже скупий.
Спершу сестра цього навіть не помічала, бо в перші поки шлюбу Богдан приносив всі гроші в дім. Він клав кошти в поличку, а сестра вже брала звідти необхідну суму. А потім Богдан знайшов іншу роботу та отримував зарплату на карточку, при цьому даючи Анастасії тільки певну суму на продукти та оплату комунальних. Він пояснив моїй сестрі, що потрібно на всьому економити.
Анастасія тоді саме сиділа в декреті з сином. У них все частіше виникали непорозуміння через гроші. Їм не вистачало на прожиття, тож Настя знову поговорила з нашою мамою та попросила, щоб вона сиділа з дитиною, поки Настя працюватиме.
А коли в сестри з’явилися гроші, Богдан перестав їй давати кошти. Він платив комуналку, купляв необхідні продукти, брав дитині все по списку, але сестрі коштів він не залишав.
– У тебе є свої гроші! – говорив чоловік.
З того часу їхня сім’я жила тільки по роздільному бюджету. Потім їхнє життя ніби почало налагоджуватись – вони часто їздили на відпочинок, зробили сучасний ремонт, придбали меблі. Обоє працювали. Богдан отримував більшу зарплату, ніж Анастасія, але всі виплати сім’я ділила навпіл. Син підріс, пішов у садок, тому допомога мами вже не була потрібна.
Проблеми почались після того, як моя сестра вдруге пішла в декрет. Вони з подругою вирішили відкрити власну справу. Спочатку все подавало надії, але Богдан одразу не підтримав свою дружину. Навіть навпаки, почав насміхатися з неї. Він не допоміг ні грошима, ні морально. Тому сестра сказала, що візьме кредит, чоловік одразу її запевнив – це особисті справи Анастасії.
Настя не послухала свого чоловіка та взяла кредит. І якщо спочатку справи ішли непогано, то потім все пішло на спад. Бізнес прийшлось закрити, а натомість залишилися борги. Подрузі чоловік допоміг справитись з боргами, а чоловік моєї сестри сказав, щоб вона навіть не розраховувала на його допомогу, мовляв, хай цей випадок стане для неї уроком. Бо якщо він все за неї заплатить, вона ніяких висновків не зробить. Найгірше, що Богдан має ці гроші, а просто принципово відмовився допомагати своїй дружині.
