Всі подруги по-доброму зa3дpuлu мені, коли я виходила заміж за Михайла. Ми два роки зустрічалися, і живемо вже у шлюбі п’ять років.
Мій чоловік гарно заробляє, працює на хорошій посаді.
Вдома Михайло хоче, щоб все було чітко. Складається враження, що наше сімейне життя побудоване за графіком. Михайло щодня любить смачно поснідати. Але й тут не без нюансів – їжа обов’язково повинна бути приготована саме зранку, а не звечора. Щоб мені це зробити, потрібно вставати пів шоста.
У нас власний будинок, для Михайла дуже важливо, щоб в домі була ідеальна чистота, а всі речі мають бути на своїх місцях. Прибрати самій цілий будинок не так легко, буває, чоловік може допомогти мені на кухні. Я пропонувала найняти людину, яка б прибирала, але Михайло одразу відмовився, оскільки не хоче бачити у своєму домі чужих людей. Все маю робити лише я.
Не можу сказати, що як чоловік він поганий. Михайло вміє бути вдячним, дарує подарунки, робить компліменти, однак я просто фізично не встигаю виконувати всю хатню роботу. Я теж працюю на роботі та повертаюсь о сьомій вечора.
Всі гроші чоловік приносить в дім, хоча я також непогано заробляю. Михайло ніколи не шкодує на мене грошей, от недавно придбав мені новий телефон, а два роки тому подарував автомобіль, щоб мені було зручно добиратися на роботу. Нашу дитину чоловік також забезпечує, а ще чоловік її дуже любить.
З хатніми справами в мене практично не залишається часу для сну. Звільнятися з роботи тим більше не хочу, бо тоді я перетворюся в домогосподарку, котра нічого, крім кухні, не бачить. Я не стара, хочу спілкування з людьми, насолоджуватись життям.
Тому вирішила таки поговорити з Михайлом, пояснивши, що дуже втомлююсь протягом дня, і можливо краще найняти якусь людину, яка хоча б трохи полегшить мою роботу. Достатньо буде декілька днів у тиждень, щоб вона допомагала мені.
Він вислухав мене, а потім сказав:
– Якщо тобі так важко справлятися зі своїми обов’язками, то повір, знайдеться та, яка робитиме все із задоволенням. Можеш не переживати.
Я навіть не знала, що йому відповісти. Не очікувала почути таких слів від свого чоловіка. Не знаю, як тепер бути. Може, поки не пізно, краще буде забрати дитину та піти від Михайла? Та чи варто? А з іншого боку, не хочу все життя підлаштовуватися під чоловіка, жертвуючи своїм комфортом.
