Я тримався у вірності своїй дружині до останнього. Проте, коли ти живеш у шлюбі без кохання, дружина тебе постійно пиляє, то все приходить до свого логічного завершення. Сказати що жалкую, то ні. Я якось з повним розумінням справи підійшов до цього питання.
Одружились ми ще геть молодими. Я бачив, що дружина мене кохала. А я кохав іншу. Ось тільки вона мене кинула. На зло їй взяв, та й одружився. Розумним вчинком явно не назвеш. Кожного дня я думав про ту дівчину. Перше кохання щире. Воно не має під собою ніякого подвійного дна. Як то кажуть раз та назавжди.
Нещодавно я зустрів Наталю випадково. На центральній площі міста біля, невеличкого магазинчика з кавою. В неї все ж так само були довгі русяві коси, які я так покохав. Після недовгого зважування ситуації вирішив підійти привітатись. Як не дивно, але вона мене впізнала. Ми домовились про зустріч на вихідних. Я ще жодного дня так не чекав, як цього.
Після прогулянки ми домовились про наступне побачення, потім ще, і ще, і ще…Зав’язався бурхливий роман. Всі наші почуття палали яскравим вогнем. Вона не забула мене, а я її.
А ось сьогодні, коли я повернувся після чергового побачення дружина влаштувала скандал. ЇЇ подруга бачила мене з Наталею, та навіть декілька фото зробила. Я весь час стояв мовчки, слова сиділи глибоко в мені, а в голові була тільки Наталя. Знаю, наскільки це все егоїстично, але що зробиш. Я не обирав кохати її, так сталось.
По правді, я навіть сподівався, що дружина захоче зі мною розвестися сама, та в мене буде зелене світло до наступного кроку…проте ні.Вона просто доскіпливо кожного дня мені виносила мізки. Але як і раніше, мені було все одно. Навіть сусіди в під’їзді за спиною шептались, що ходжу на ліво, а бідна дружинонька все пробачає. Я мріяв виключно про Наталю. Кожної секунди прокручував в голові наші прогулянки, та корив себе, що тоді так легко відпустив своє кохання. Кожної миті звинувачую себе в неправильному виборі.
