УЗД хороша процедура, але вона не завжди показує правду. Моїй дружині казали, нібито в неї великий плід. Бачили тільки одну дитину. Може то лікар поганий чи стажера посадила, але ж нам говорили одне й теж впродовж усієї вагітності.
Коли настав час пологів, лікарі підготувалися приймати пологи великого плоду. Дружину забрали в чотири ранку і майже два дні, — два! — я її не бачив. Пологи назвали «важкими». Я сидів в тій лікарні з ранку до ночі. Ночувати там не міг, санітарки мене виганяли.
Під вечір другого дня, до мене підійшов акушер, який приймав пологи.
— Вітаю татуся! Гарні у вас дітки народились. Здорові, гарненькі…
— Почекайте. — Я перебив лікаря. — Які дітки? Що з великою дитиною? Тобто, плодом?
— Ти нічого не говорила? — Лікар подивився на медсестру. Та покивала головою із сторони в сторону. — Великого плоду не було. Замість нього ваша дружина народила чотири середніх, але здорових!
Я сів і більше не вставав. До дружини поки що не пускали. Я не розумів, що відбувається. Подзвонив до батька, а потім набрав маму. Всі мене вітали. Бажали здоров’я мені, жінці та моїм дітям.
Що думав я:
«Господи, в мене чотири дитини! Як їх прогодувати?!» — але мої думки швидко переключилися на інше.
Коли я побачив своїх двох синів і двох дочок, не зміг припинити посміхатися до кінця свого життя! Дружина виглядала стомленою, але щасливою.
— Як таке могло статися? Вони ж постійно тебе оглядали? Вони взагалі університет закінчували? — Злився я.
— Заспокойся, коханий. Лікарі не всемогутні. Вони теж роблять помилки. Головне, що всі живі та здорові! Правда ж?
Дійсно таке трапляється. Вини їхньої немає, повірте мені! Життя непередбачуване. Тепер в мене є четверо дітей, хоча ми чекали одного. Лікар, який приймав в нас пологи, вирішив написати якусь роботу про наш випадок. Ми не заперечували. Самим цікаво, як так трапилося? Наш випадок задокументують ще раз. Відчуваю дружину і своїх дітей, такими собі маленькими знаменитостями. Вони тільки народились, а про них вже знають! Це тільки в вузьких лікарських кругах, але все одно кумедно.
