Я була неабияк здивована, коли цього року, на день народження мого сина, якому виповнився рік, свекруха не принесла жодного подарунка. Дивно, тому що на день народження моєї дочки, й навіть просто так, бабуся щоразу приносила дорогі подарунки.
У той момент я пояснила все можливими фінансовими труднощами в житті свекрухи або сімейними негараздами. Навіть за столом вона сиділа та мовчала, однак сина жодного разу не взяла на руки та не підійшла до нього. Ми не могли зрозуміти, що з нею відбувається, але змовчали.
Гадала, все зміниться. Однак дуже помилилася. Свекруха таки не змінила свого ставлення до мого сина. З чоловіком ми одружені вже п’ять років, маємо двох дітей.
З мамою мого чоловіка в нас від початку склались нейтральні відносини. На це теж були свої причини. Коли моя донька була в мене одна, я зовсім не надавала цьому значення, а після появи сина зрозуміла, що свекруха робить різницю між моїми дітьми. Вона любить тільки онучку – купляє їй одяг, гуляє з нею, забирає до себе, а сина ніби не помічає. Син навіть не знає її. А мама ніколи за нього не питає.
Остання наша зустріч і зовсім здивувала мене. Мені стало настільки неприємно, що я просто хочу припинити спілкування мами мого чоловіка з онуками.
На тижні вона зайшла до нас у гості та забрала дочку гуляти, а потім вони прийшли. Я в той час тримала сина на руках. Свекруха вдала, що просто його не бачить. Цей випадок побачив і мій чоловік. Нам обом стало дуже неприємно.
Гадаю, така поведінка свекрухи нічого хорошого моїй дочці не дасть, адже вона вже змалку розуміє, що бабуся любить її більше, ніж брата. Це може призвести до того, що донька просто виросте егоїсткою. І син підростає. Боюсь, коли він почне все усвідомлювати, рано чи пізно просто запитає, чому бабуся не любить його.
Може, у когось був подібний досвід, і ви зможете порадити мені, як вчинити правильно? Просто не можу зрозуміти, чому свекруха так недолюблює мого сина.
