Євген сам виховував доньку після того, як його дружини не стало. Жили вони в однокімнатній квартирі та все у них було добре. Марія виросла та зібралася заміж, вони зробили невеличке весілля, проте молодятам не було де жити та чоловік пустив їх до себе в квартиру. Та через свій добрий характер сам став зайвим у власному домі. Як би гірко не було Євгенію, але справи були такі.
Марія навіть не стала приховувати того, що їм з чоловіком некомфортно проживати в таких умовах. Кожен на місці Євгена вже давно вказав би молодятам на двері, але Євген був дуже м’яким та вирішив піти сам. Добре, що у нього ще була дача. Чоловіку уже не потрібно було ходити на роботу, адже нещодавно він вийшов на пенсію.
Марія не відчувала докорів сумління та допомогла батьку спакувати його речі, її чоловік виніс валізи на вулицю. Не було довгих та слізних прощань. Євген відчув, що вони зраділи його від’їзду.
Коли Євген приїхав на свою дачу, він помітив, що тут вже були сліди. Хтось інший побував на його подвір’ї! Він був здивований, бо не очікував такого. Здавалося, що на дачі побували мародери. Але що ж там красти. З цінного, що було на дачі, там були лише серветки, які вишила покійна дружина Євгена Валентина. Для нього вони були дуже цінними, бо нагадували про кохану.
Чоловік став досліджувати сліди та з’ясував, що до нього на дачу залізло маленьке руде котенятко.
Воно було бездомним і шукало місце, де можна було б притулитися. Котеня обрало дачу Євгена і почало жити там. Коли Євген зрозумів, що тварині не має де жити, він вирішив прийняти її.
– Ми з тобою друзі по нещастю, – сказав чоловік та скупа чоловіча сльоза покотилася по його щоці.
Євген дав котику їжу та воду, а потім дістав старий дитячий матрац та рядно, зробив для свого нового друга лежанку.
В сараї чоловік побачив свою стару вудку. “Завтра зловлю нам з Васьком рибки” – подумав про себе чоловік та настрій його покращився. Ситуація, в якій опинився Євген вже не здавалася такою безпросвітною. Наступного ранку чоловік прокинувся з першими півнями та почав збиратися на риболовлю. Васько прокинувся теж та застрибнув на сумку свого нового хазяїна. Очевидно він теж виявив бажання ловити рибку.
Вони чудово провели час. Першу зловлену рибку Євген віддав котику, а той з великим апетитом її з’їв. Чоловік наловив багато риби та вони повернулися додому.
Їх побачила сусідка тітка Тамара, люди казали, що вона знахарка, хоча сама жінка це заперечувала.
– Що, Євгене, знайшов собі любовного мага, чи це він сам тебе знайшов? – щебетала сусідка.
– Ти про що? – здивувався чоловік.
– А про те, що руді коти приваблюють кохання, ти що, не знав цього?
– Я в таке не вірю.
– А даремно, даремно…
Сказала сусідка хитро посміхнувшись та продовжила збирати якісь трави в букет.
Євген подумав, що це все дуже дивно та повернувся додому. Проте з того часу з ним почали коїтися дуже дивні речі. Але це вже зовсім інша історія.
