У сім’ї я виросла одна. Батьки змалку забезпечували мене всім необхідним. У мене з двох сторін є бабусі з дідусями, для яких я досі улюблена внучка.
Після навчання вони всі разом постарались та подарували мені власну квартиру, щоб я була забезпечена та не жила в чужих людей.
Одружившись, ми з чоловіком пішли жити до мене на квартиру. В Остапа залишилася мама та рідна молодша сестра. Два місяці перед нашим весіллям чоловікова сестра розлучилась та прийшла жити до мами.
Потім у нас народився син. Жили ми добре, чоловік мав хорошу оплачувану роботу, моя рідня також збоку дуже допомагала.
А от сестра мого чоловіка жила скрутно. Свекруха працювала на роботі, але й цього не вистачало, щоб забезпечити доньку з її дітьми. Мамі й самій не вистачало грошей.
Тоді Остап також став допомагати рідній сестрі, і племінникам теж.
У Катерини та в мене діти майже однолітки, тому ми удвох гуляли та ходили по магазинах. Я щось куплю своїм дітям чи собі, а чоловікова сестра так жалісно дивиться на мене, що шкода її стає. Грошей у неї немає, тож і їм приходиться все купляти.
Так бувало часто, і Катерина звикла до хорошого життя. Куплю щось собі, а вона вже просить і їй купити те саме, і знає, що я не зможу їй відмовити. Ідемо разом на манікюр, то Катя просить їй оплатити.
Якось я придбала собі куртку, сестра чоловіка, як завжди, була поруч.
– І я хочу куртку. На зиму навіть не маю у що вбратись, а купити не можу. Купи й мені.
Мені стало дуже дивно, бо хіба таке можна просити. Наступного дня Катерина знову подзвонила, хотіла прогулятись зі мною, а я відмовила, сказавши, ніби зайнята. Чесно, не хочу знову витрачати на неї свої гроші. Ну скільки можна.
Через два дні Остапу подзвонила його мама, з докорами кричала, що я купляю собі дорогі речі, а її донька навіть не має в чому ходити. А вже холодна осінь. Чоловіку стало жаль сестри, він витягнув гроші та дав їй на нову куртку.
Недавно моїй молодшій дитині виповнилося три роки, тож я вирішила вийти на роботу, адже хотіла заробляти та робити кар’єру. Свекруха сказала, ніби дуже рада за мене, бо тепер ми зароблятимемо значно більше, а це означає, що зможемо більше грошей давати Катерині. Мого чоловіка таке рішення мами неабияк розлютило, він заявив, що його сестра може віддати дитину в садок, а сама знайти роботу та забезпечувати себе й дітей.
Після цього свекруха та сестра образилися на нас, мама вважає, нібито мені всі навколо допомагають, а їм нікому допомогти, а ми натомість дуже зарозумілися. А те, скільки ми їм вже дали, ніхто згадувати не хоче.
