Ту розмову із батьком я запам’ятав на все життя. Мені було близько 13 років і тоді я вперше довів матір до сліз. Не думаю, що у мене були злі наміри, але я був підлітком і гострим на язик, тож сталось так, як сталось.
Після того до мене підійшов батько і сказав, що у нього до мене серйозна розмова. Ми не часто говорили по душам, тож я знав, що зробив якусь велику посилку.
Ми довго йшли мовчки і за цей час в мені промайнуло сотні думок і я встиг не на жарт налякатись. Лише через пів години він нарешті заговорив до мене:
- Сину, мені потрібна порада. Багато років тому, я зустрів одну чудову жінку, яку сильно покохав. Ми були разом багато часу і одного разу вона заплакала. Я мав необережність образити її і ніколи не пробачу собі цього. Після того я пообіцяв собі, що не ображу її і не дозволю нікому іншому це робити. Але нещодавно вона знову плакала через іншого чоловіка. То що ти порадиш мені зробити?
Я знав, що він говорить про мене, тож мені стало страшенно соромно за мою поведінку і я відповів:
- Думаю, мене потрібно покарати.
- Ти знаєш, не думаю, що цю проблему вдасться так вирішити. Я би хотів укласти з тобою угоду. Щоб ми були на одному боці і разом захищали твою маму. Я обіцяю, що нікому в світі не розповім про цю розмову, але мені потрібно, щоб і ти зберіг цю таємницю. Ну що, домовились?
І я погодився. Я доклав усіх зусиль, щоб більше не бачити маминих сліз. Хіба що, сліз від щастя.
Те саме я пообіцяв собі, коли зустрів свою дружину. І таку саму угоду я укладу зі своїм сином, коли він трохи підросте. Думаю, що такі чоловічі розмови дуже важливі у вихованні. А через те, що вони такі рідкісні, то від цього їх ще більше цінуєш і пам’ятаєш.
Чоловіки – поважайте своїх жінок і матерів.
