У мене є сусідка Дарія, вона має чотирьох чудових дітей. Вона завжди була дуже люблячою матір’ю і дуже раділа кожному своєму малюку.
Я маю складну ситуацію, не можу мати дітей. Це було важко прийняти і я довго терпіла, дивлячись на радість Дарії від материнства. Щоразу, коли вона анонсувала свою нову вагітність, моє серце боліло від заздрості та суму. Я хотіла так само відчути радість материнства, але не мала такої можливості.
Мої почуття почали переповнювати мене і я не знала як з ними впоратися. Я не хотіла відчувати заздрість до Дарії, адже вона була доброю сусідкою і нічим мені не заважала. Але я не могла стримати свої емоції.
Дарія розповіла, що у неї немає чоловіка. Він покинув її давно, коли вона була вагітна з другим дитинцем. Відтоді вона самотужки виховує своїх дітей. Ми всі дивувалися, як вона знаходить сили та енергію для такого важкого завдання.
Щоразу, коли вона з’являлася знову з величезною посмішкою на обличчі, ми думали звідки у неї беруться діти якщо вона ні з ким не живе.
Я піддалася негативним емоціям і не раз разом з іншими сусідами говорила погано про неї. Моя заздрість та біль відсунули на задній план мою здатність зрозуміти, що у Дарії своя доля труднощів та випробувань.
Раз у раз я приходила до сусідок і ми обговорювали, як вона може утримати стільки дітей без чоловіка біля неї. Ми вигадували різні історії, як може статися таке. В наших розмовах переважала злість та заздрість.
Проте згодом я вирішила взяти себе в руки. Я почала дивитися на Дарію з іншими очима – з повагою та захопленням. Її сила, любов та відданість дітям стали для мене джерелом натхнення.
Натхненна прикладом Дарії, я вирішила, що ми зможемо дати свою допомогу дитині з дитячого будинку.
Ми з чоловіком зайнялися цим питанням.
Відчуття заздрості поступово витіснилися радістю та надією. Я відчували, що моє життя зміниться, і ми з чоловіком вже готові прийняти цю зміну з відкритими серцями.
З часом ми знайшли маленьку дитину, яка стала нашим сонечком. З кожним днем, проведеним з нею, ми переконувалися, що це була найкраще рішення в нашому житті. Ми стали дуже щасливими даруючи свою любов цій маленькій дитині, яка стала частиною нашої родини.
Ця історія показала мені, що важливо не засуджувати людей та не припускатися до негативних суджень. Життя кожної людини – це складна путівка і ми можемо навчитися багато від інших, як це сталося зі мною.
