Мій чоловік приїхав від друга і влаштував ckAnдAл:
— Ти бачиш скільки пилюки на комоді? Чому вікна брудні? У нас штори коли пралися? А чому на батареї лежить шар пилу? Роби щось по дому. Їжа досі не готова? Ну… Нічого нового. Ти любиш на дивані полежати, а не ділом зайнятися.
Я слухала потік претензій впродовж декількох годин. Ми жили добре, до того, як чоловік поспілкувався з другом. Я працювала, їжу готувала рідко, а прибирав клінінг. Чоловік ніколи нічого не говорив про наш побут.
Дружина друга прибирає оселю по декілька годин в день. Вона міняє рушники кожні три дні, прасує носові хусточки та пере кожну шкарпетку окремо. Та жінка готує по три страви на кожен прийом їжі. Все завжди свіже. Вона ходить на роботу, де працює 15-16 годин. Якимось магічним чином, умудряється виховувати дітей та займатися вишивкою.
— Я не буду все тягти сама. Якщо твій друг так живе, це не означає, що й ми повинні.
— Але його жінка!..
— Зі своєї жінки він зробив коняку, яка тягне все на собі. Я такою не буду. Навіть не сподівався!
Гарно влаштувався той «друг». Дружина гроші принесе, в хаті прибере, дітей виховує, а він що робить? Їздить у відпустки, гуляє з друзями, відпочиває після робити, коли дружина куховарить на кухні. Жінка не встигає жити, зате її чоловік в шоколаді. Я не збираюся жити таким життям.
— Наші бабусі та мами жили! Нічого з ними не сталося! — Заявив чоловік.
— Мені шкода твоїх рідних жінок. В тебе немає ні краплини поваги до них. Ти не думав, що вони втомлювалися, не мали часу на нормальний сон та спокійне життя?
Чоловік замовк. Він почесав потилицю і сказав:
— Не пудри мені мізки! Ти хочеш втекти від розмови. Ти будеш сама хатню роботу робити чи ні? Це твій прямий обов’язок!
Видно, що чоловіка не схилити до моєї думки. Його друг гарно промив йому мізки. Я не збираюся псувати своє здоров’я та нерви, аби мій чоловік жив на всьому готовому. Якщо він не припинить сваритися зі мною, то я буду вимушена подати на розлучення. Мені мої нерви дорожчі.
