Якось, коли я навчалася в школі, то закохалася. Тоді я ще не знала, що це справжнє кохання і думала, що це просто моє чергове захоплення. Я не розповідала нікому про свої почуття і навіть не мріяла про взаємність. Річ у тім, що я закохалася у свого вчителя Віктора Матвійовича, він був нашим вчителем хімії, прийшов працювати одразу після закінчення університету та був наймолодшим з усіх вчителів. Звісно, що всім дівчатам нашої школи, він подобався.
Мені особливо не хотілося ходити на уроки хімії, тому що я почувала себе ніяково особливо, коли мене викликали до дошки. Я робила все можливе, щоб пропустити ці уроки, але, на жаль, Віктор Матвійович почав це помічати. Він розповів про це моєму класному керівнику Тамарі Сергіївні і вона почала особисто слідкувати за тим, щоб я ходила на уроки хімії.
Так минули шкільні роки і я нарешті закінчила школу. Після випускного я зітхнула з полегшенням, тепер я не відчуватиму кохання в адресу Віктора Матвійовича.
Я вступила до університету та думала, що ми більше ніколи не побачимось, але в моєму житті з’явилася нова несподіванка. Я навіть не змогла уявити, що доля знову зведе мене з Віктором.
На першому ж занятті університету я знову побачила своє шкільне кохання. За іронією долі він влаштувався працювати лаборантом в той університет, куди я вступила. Це була якась неймовірна випадковість! Моє серце забилося швидше, коли я його побачила, то зрозуміла, що почуття до нього не зникли.
Тепер моя історія кохання отримала новий початок. Я поступово почала спілкуватися з Віктором поза заняттями. Ми багато розмовляли про хімію, про життя і про мрії. Він виявився таким цікавим та розумним чоловіком. У мене виникли сумніви з приводу цієї випадковості, та я не помилилася. Віктор дізнався до якого університету я збираюся вступати та влаштувався сюди працювати, щоб знову мене побачити.
Про це мені розповіла тітка Серафима, яка працювала техпрацівником в нашому університеті та буда хорошою маминою знайомою. Віктор проговорився їй про це колись. Я не могла повірити що це все відбувається зі мною.
Ми проводили разом все більше часу, і мої почуття ставали все сильнішими. Віктор знаходив приводи для зустрічі. Але я все ще не знала, як він ставиться до мене. Я була занадто боязка, щоб розповісти йому про свої почуття. Та якось ми з подругами святкували мій День народження, я перебрала з алкоголем та вирішила зібрати всю свою сміливість і поділитися своїми почуттями.
Я сказала Вікторові, як довго і як сильно я його кохаю. І на моє велике здивування, він сказав, що теж відчуває особливі почуття до мене. Виявляється, ми обоє тривалий час тримали свої почуття прихованими.
Наступного ранку я нічого не пам’ятала, а Віктор почав писати мені повідомлення романтичного змісту. Я спершу не зрозуміла що трапилося, зідзвонилася з подругою та Ілона мені про все розповіла. Так соромно мені ще ніколи не було!
З того дня почалася наша особлива історія кохання. Ми стали парою і проводили разом багато щасливих моментів.
Справжнє кохання змінило моє життя. Моя історія показує, що все в житті можливо…
