Мене звуть Аня. У мене була повна сім’я, батьки мене дуже сильно любили, але одного разу я зрозуміла, що все своє життя я жила в брехні. Мої батьки завжди ховали від мене справжню правду.
Мама завжди говорила, що тато часто зникає на довгий час через роботу. Але я помічала, що це не може бути правдою. Він залишав нас дуже часто і я не могла зрозуміти, чому.
Якось раз я почула як мама розмовляла через телефон. Вона сказала, що тато знову зник через свої проблеми з алкоголем. Я розчарувалася і відчула біль у серці. Мама зрозуміла, що я її підслуховую та сказала цю неправду.
Проходило декілька місяців і я так і не помітила, що мій батько має проблеми з алкоголем. Моя мама продовжувала вигадувати різні історії, які прикривали правду. Я все ще жила у своєму світі брехні, думала, що батько просто дуже зайнятий і тому далеко від нас.
Але одного дня в автомобілі батька я випадково знайшла подарунок, на якому була листівка: “Моїй коханій дружині Оксані”. Текст на листівці був написаний батьковим почерком.
Але мою маму звати Ірина, а не Оксана. Це означало лише одне – моя мама була коханкою чоловіка, який мав офіційну дружину а може й дитину від неї. Виходить, що він жив на дві сім’ї.
Тоді я зрозуміла, що все життя жила у неправді. Мій батько був необережним і тепер я все дізналася. Серце розривалося на частини і я не знала, що робити.
День за днем, я все більше дізнавалася правду. Моя мама продовжувала зустрічатися з батьком, хоча знала про його сім’ю. Ця думка не залишала мене і я відчувала відчувати гнів і зраду. Як може моя мама руйнувати життя іншої сім’ї?
Зіткнувшись зі своїми емоціями та хаосом, я стала дуже нервовою. Серце билось, наче вибуховий двигун, а думки кружляли в голові, це було схоже на бурхливий вітер, що грає з листям осіннього дерева. Я більше не могла витримати та приховувати свої почуття.
Тому я вирішила, що настав час відкрито запитати батька, що справді коїться. Я підійшла до нього ввечері, коли він сидів у вітальні. Він здивовано подивився на мене, я зібралася з духом, щоб почати розмову.
– Тато, я хочу знати правду. Мама часто говорить про твої довгі відрядження через роботу, але я відчуваю, що є щось не так. Чому ти так часто залишаєш нас? – з тремтячим голосом почала я.
Батько здивовано подивився на мене, його очі виражали здивування та сум.
– Аня, я навіть не знаю, звідки почати. Це доволі складна історія. Та й у тебе є право знати правду, – відповів він, просячи мене сісти поруч.
Батько розповів мені про своє минуле, про те, як він потрапив у цю складну ситуацію з офіційною дружиною та дитиною. Він признався, що погрішив і згадав про свою слабкість до алкоголю, що зіграла негативну роль у його рішеннях.
Ще батько сказав, що його дружина не знає про нас, від цього мені стало ще гірше, я не могла зрозуміти як батько може бути таким цинічним.
Я не знаю як мені жити далі з такою правдою. Все змінилося, але мама поводить себе наче нічого не сталося. Не розумію її. Невже мало вільних чоловіків?
