Ця зима була холодною і сніжною. Одного дня, коли бабуся Ірина йшла біля дороги, вона побачила маленького котика. Він дуже замерз і трусився від холоду.
Бабуся Ірина дуже пожаліла котика. Вона зрозуміла, що йому потрібна допомога, взяла його обережно в руки та принесла додому.
Вдома літня жінка нагріла молоко та пригостила котика. Він був такий голодний! Поставила йому м’яку подушку біля каміна, щоб він міг відігрітися.
Бабуся Ірина доглядала котика, годувала його та давала йому любов і тепло. Котик був дуже щасливим, що потрапив до такої доброї та дбайливої бабусі та вже через деякий час бігав по будинку роблячи шкоду.
З кожним днем котик ставав сильнішим і здоровішим. Бабуся Ірина була рада, що змогла допомогти котику та подарувати йому домівку.
А потім бабуся Ірина згадала, що вона вже десь бачила подібний окрас шерсті. Коли вона годувала свого нового чотирилапого друга, котика Мурчика, то звернула увагу на його лапки, там буля плямка у вигляді сердечка.
Бабуся Ірина подумала, що це могла бути кішка сусідів, бо бачила у неї на лапці таку ж плямку. Вона пішла до своїх сусідів.
Сусіди бабусі Ірини поїхали жити в місто, хату продавати не стали, бо вирішили, що відпочиватимуть тут улітку, проте бабуся Ірина думала, що вони й кішку забрали з собою. З’ясувалося, що ні
Літня жінка зайшла на подвір’я, заглянула до комори.
Коли двері відчинилися, бабуся Ірина була здивована – перед нею була кішка, яка справді була дуже схожа на Мурчика. Біля неї лежали котенята, вони були дуже слабкі та голодні. Вони мали майже однакове забарвлення і навіть подібну чорну плямку на лапці.
Бабуся Ірина підійшла обережно до кішки та котенят і зрозуміла, що вони потребують догляду, добре, що неподалік від літньої жінки жив ветеринар, Микола Петрович зазвичай займався коровами, але котам він теж зміг допомогти. Літня жінка забрала їх до себе додому.
З часом кішка та котенята очуняли та бабуся Ірина пороздавала котенят односельцям. Мурчик з його мамою залишилися у бабусі Ірини.
Літня жінка не могла збагнути як її сусіди могли покинути напризволяще кішку, коли сусіди приїхали влітку відпочивати, вона їх запитала чому вони не взяли з собою кішку, сусіди не знали що на це відповісти та просто пішли займатися своїми справами, відтоді їхнє спілкування зійшло нанівець.
