В офісі пішли чутки що прийшов новий заступник директора. Всі з хвилюванням чекали миті знайомства. Не звертаючи на балаган, який відбувався у мене за спиною у в’язку з новиною, продовжувала свою роботу. Мені було байдуже до їх хвилювань. Таке відчуття, що тільки я працюю голову не піднімаючи, а решта колективу в ейфорійному хвилюванні, особливо жіноча половина. Красень з обкладинки та байдуже що одружений.
Низький оксамитовий голос біля мого вуха повідомив про свою присутність. Я настільки занурилася в цифри, що навіть і не помітила красеня-чоловіка, який зайшов у наш кабінет. Всі присутні в кабінеті вистроїлись біля стінки струнко. Спочатку не зрозуміла чому такий переполох і хто винуватець шикування.
– Доброго дня любі колеги. Дуже приємно познайомитись з вами, мене звати Ілля Володимирович. Я ваш новий заступник директора. Сподіваюсь, що ми з вами будемо працювати дружно, одним колективом, підтримуючи один одного. – зиркаючи в мою сторону промовив Ілля Володимирович.
Я не могла відвести від нього погляд. Чоловік з темними очима, настільки пронизував до кісток, що аж колінця підгинались. Чомусь було моторошно й одночасно збуджено. Не з дуже гарним настроєм я для себе зробила висновок триматись від цього заступника якомога далі. Робити свою справу та менше з ним співпрацювати, тільки через безпосередніх керівників.
Наші бажання не завжди сходиться з нашими можливістю. Як би я не хотіла з ним більше не зустрічатись, доля все одно вирішувала все за мене. Ці очі я бачила крізь. В коридорі, коли несу до підпису документи, на сходах, коли спускаємося з дівчатами на обідню перерву. Та кожного разу не виходить пройти мимо не заміченою. Чіпляючи фразою наш веселий колектив я розумію що ці всі слова в мою адресу. Але удаю, що це не до мене.
Одружений чоловік — я заміжня. Цей факт не дозволяв мені навіть у мріях дозволити переступити поріг робочих відносин. Не правильно це все. Але…. Природа, чи хімія, навіть не знаю як правильно це все вимовити, бере над здоровим глуздом верх.
Фуршет з нагоди святкування професійного свята організував наша профспілка, де головними гостями звісно був керівний склад нашої організації. Вдома наспіх одягнувшись, про себе вирішивши, що я не надовго, швидко на таксі спішу в ресторан.
Вечір почався з важкого погляду чорних очей в мою сторону, тому що я все ж таки запізнилась. Весь час мені було ніякого. Цілий вечір відчувала на собі цей важкий погляд. Як би я не відводила очей, його очі завжди були в мою сторону. Чоловік дуже розумний в жіночій психології. Прекрасно розумів мій емоційний стан. При кожному погляді я ніяковіла та намагалась кудись відійти в сторону з його поля зору.
В залі линула приємна, повільна, спокійна мелодія. Спілкуючись з колегою, несподівано на собі відчула чиїсь гарячі руки, які обіймають за талію та кудись тягнуть. Хотіла щось заперечити, повертаю голову, а там знову ці очі.
– Дозвольте вас запросити на танок?
Мовчки, як в німому кіно, я киваю головою та йду слідом. Обійнявши мене за талію ми закружляли в пристрасному танці. Непомітно для всіх Ілля Володимирович починає торкатись губами волосся, все ближче та ближче притискуючи до себе на що я охоче відповідаю. Я не могла відвести очей від його ледь відкритих уст. У мене виникло сильне бажання розтвориться у ньому, щоб він припав до моїх уст та грубо поцілував. Від таких думок у мене побігли мурашки по всьому тілі. Не контролююче дивлячись на його губи облизала свої. Чоловік з під легко опущених вій, уловив мій погляд, та тихо на вушко прошептав: “Ходімо звідси, я тобі покажу цікаве місце”.
На вулиці обнявшись, не відриваючись один від одного, зайшли в якусь кімнату. Руки, уста жили окремо від мене. Вони робили те чого бажали уже дуже давно вони хотіли цього чоловіка.
Я не розумію, що на мене так вплинуло, п’янке вино, чи романтична музика, чи чоловік якого я жадала більше всіх.
Зранку прокинувшись, від сорому ледве крізь землю не провалилась. В поспіхах зібрала свої речі та втекла звідки.
Думки одна за одною розривали мою голову. Я ніколи не зраджувала чоловікові, що це було я не можу пояснити. Знаю єдине, я зрозуміла що таке кохання з першого погляду. Не контролюючи емоції, бажання бути рядом з чоловіком, який не твій, а ти не його, беруть вверх над здоровим глуздом.
Після цього випадку, ми удавали, що нічого не сталось. Тому що це все не правильно стосовно сім’ї. Може в іншому житті було все по-другому, але зараз – ні. У нього – дружина, у мене – чоловік.
