Мало не кожен житель села знав, що Оксана поїхала в Польщу на заробітки, щоб збудувати розкішний дім. І в неї вийшло – кращого будинку на все село годі й знайти. Великий будинок, подвір’я, обложене бруківкою, красивий паркан.
Там вона знайшла собі чоловіка та щороку приїздила з ним додому. Войцех і сам просить жінку їздити на Україну, адже тут йому дуже подобається. Цього року літом вони удвох знову приїхали в рідне село Оксани. Тільки повернувшись додому, жінка була неприємно здивована – невістка забажала, щоб вона переписала на неї та свого сина будинок.
Оксана з Войцехом навіть не встигли ступити на поріг, як невістка поцікавилась, коли мати займеться переоформленням будинку на них. Жінка була неабияк здивована, вона ніколи про це й не думала. Син при розмові не раз натякав мамі, ніби його дружина хоче гарантій, що її звідти ніхто не вижене, адже молоді також вкладають гроші в дім. Однак Оксана якось не надала цьому значення.
Її старший син одружився п’ять років тому, жінка в той час була на заробітках, тому молода сім’я переїхала жити в той будинок.
Оксана вже давно жила без чоловіка. Було важко виховувати самій трьох дітей. Тож жила сім’я небагато, Оксана тримала корову та курей, щороку саджала город. У Польщу її покликала рідна сестра. Жінка навіть думати не стала, вона мріяла про розкішний дім. Трохи заробила грошей, а тоді син сказав, що буде одружуватися.
Майбутня наречена була з небагатої сім’ї, дівчина була роботящою, саджала город, прибирала дім, за гроші мами син з невісткою будували дім. Оксана ні гривні не жаліла, скільки син говорив, стільки й висилала. І дійсно, за декілька років з’явився будинок. У домі, окрім сина з невісткою, залишилось ще двоє доньок Оксани – Марія та Світлана. Марія саме закінчувала коледж, а Світлана – школу.
А згодом і молодші доньки заміж повиходили. Марія пішла жити до чоловіка. Світлані мати купила однокімнатну квартиру. А син з невісткою залишилися жити в тому будинку. Оксана була переконана, що після заробітків повернеться туди жити.
Але діти вирішили по-іншому, син з невісткою вважали, ніби вони повинні за п’ять років життя там стати його власниками, адже син Оксани доклав чимало зусиль при будівництві хати, а невістка готувала майстрам їсти. Коли Оксана повернулась, діти прямо сказали їй переписати дім на них. Адже сестрі мати купила квартиру, а сину нічого не дала. Тому буде цілком справедливо, якщо мати залишитись будинок сину.
Оксана не очікувала почути такого від дітей. Навіть Войцех не тямив, що ж відбувається навколо нього. Адже у них в Польщі, та й в інших країнах, батьки не зобов’язані дати своїм дітям житло.
