Я вирішив припинити спілкування з ріднею, бо вони все життя лізли мені в рота. Мій син сприйняв цю новину негативно. Він впевнений — я зраджую родині.
Чомусь син думає, що з родичами потрібно спілкуватися все життя. Мені ті люди не подобаються. На жаль, друзів можна обрати, а родинну — ні. Якщо життя таке не справедливе, то я самотужки робитиму його кращим і припиню спілкування з ріднею. Вони, головне, нічого не кажуть мені особисто. Відправляють сина зі мною говорити.
Моя дитина думає, ніби мій дах поїхав на старості років. Ні, я прийняв обдумане рішення. Коли я одружувався, рідня рознесла ресторан, який ми замовили. Щоб перекрити борги за поламані меблі та вікна, ми брали кредит. Гроші, які нам подарували, пішли на погашення того самого кредиту. В весільну подорож ми не полетіли по тій самій причині. Зате рідня гарно погуляла! Ті люди досі сміються над анархією, яку вони влаштували. Нам п’ять років смішно не було.
Коли ми попросили тітку Олесю подивитися за будиночком в селі, бо ми перебиралися в місто, то сподівалися побачити нашу оселю цілою. Та жінка влаштувала з нашого подвір’я звалище. Нас не було два місяці, а вона умудрилася загадили територію перед будинком так, неначе там десять років людей не було. На наше делікатне запитання: «Якого дідька?», тітка відповіла наступне:
— Я думала ви більше не повернетесь. Молоді постійно в місто тікають! Тому я так подумала.
Ті завали непотребу ми розчищали самотужки.
Прикладів «дяки», від наших найшанованіших родичів, багато. Можна зняти комедійний серіал на десять сезонів, по сто серій в кожному. Я не бачу сенсу спілкуватися з людьми, які вміють тільки брати та псувати. Рідня не зробила для мене нічого хорошого. Була б жива моя жінка, сказала б те саме.
Сину пояснити мою точку зору не вдається. Він твердо впевнений в своїй правоті. Намагається всіма правдами й неправдами змусити мене спілкуватися з ріднею. Син знайшов візитку психолога. Каже, мені обов’язково потрібно сходити. Він надзвичайно тонко натякнув, що я навіжений старий, якому в голову приходять ненормальні думки.
Я не збираюся змінювати своєї думки. Моє життя не стане гіршим, якщо я не буду бачитися з ріднею. Мені добре без них. Прийде час, син зрозуміє, які в нас неадекватні родичі. Напевно, це розуміння прийде тоді, коли вони сходять до нього на весілля і заженуть його в борги на довгі роки.
