Нарешті я зважилася на нові стосунки. Данило був старшим за мене на чотири роки. Він мав хорошу роботу, квартиру та автомобіль. Він шукав собі жінку для «серйозних стосунків». Казав, що не бачить сенсу в «мутках» на один місяць. Він запевнив мене в своєму бажанні мати дітей. Я повелася.
Моя молодість, наївність та відсутність досвіду у стосунках зіграли свою роль. Данило робив все, наче по сценарію. Квіти, обов’язково від ста штук і троянди, дорогі цукерки, шовкова білизна й прикраси з білого золота. Я не могла повірити у свою казку.
Подружки заздрили мені. Вони казали, що так поводить себе типовий домашній тupAн. Хтось дивувався відсутності в нього дитини та дружини. Інші радили мені подивитися переписки в його телефоні. Вони переконували, чоловік заробляє брудні гроші і з них робить мені подарунки. Скоро мене знайдуть й зроблять щось погане. Я не слухала ті балачки. Все це злі язики. Люди заздрили моєму щастю.
Через півроку стосунків, я запропонувала подумати про сумісне життя. Він не захотів навіть слухати мою пропозицію. Я образилася, про що йому сказала. Він одразу вибачився. На його думку, я спішила. Чоловік запропонував повернутися до цієї теми через рік. Занадто довго, як на мене, але він старший, значить – мудріший. Так розсудила я і відклала розмову про сумісне життя на дуже довгий термін.
Мої подружки починали стосунки і в них вони переростали в серйозні швидше, ніж в мене. Одна встигла вийти заміж через вісім місяців стосунків. Вони сумісно прийняли рішення – не чекати. Мені стало сумно. Чому в мене не так? Мені казали всі ті приємні слова, які прийнято вживати в стосунках. Я знала, що йому зі мною добре. Ми схожі, підходимо один одному, але чомусь жити разом мене не кликали. Якщо йому так гарно зі мною, то де якісь серйозні кроки?
В голову почали лізти дурні думки. Можливо, він дійсно одружений. В нього є таємна сім’я, в якій він проводить основний час. Все логічно! – подумала я. Як же ще пояснити мою ситуацію? Шкода, але правда виявилася гіршою.
Рік пройшов. Ми знову повернулися до теми сумісного проживання. Він взяв мене за руки і, дивлячись прямо в очі, сказав:
- Я не хочу з кимось жити. Ні сьогодні, ні через місяць, ні через рік. Мені добре самому.
- Ну, як же… – Я спробувала заперечити, але мене перебили.
- Мені подобається моя свобода. Я хочу спокійно витрачати гроші на свої потреби і ні з ким їх не ділити. Я люблю зустрічатися з різними жінками. Взагалі, в мене рідко хтось затримується на півтора року. Ти виняток, адже сподобалася мені до глибини душі. Все, що я можу тобі запропонувати, це гостеві стосунки. Тобто, ми бачимося, щоб гарно провести час, не більше.
Я стояла мовчки. Мої очі стали, наче десять гривень. В такій ситуації я була вперше.
- Не знаю чи повіриш ти мені, але я мав стосунки тільки з тобою. Раніше я дозволяв собі мати декілька дівчат. Повторюся, ти дуже сильно мені подобаєшся.
Тоді я взяла час на роздуми. Не знаю, як діяти? Він мені подобається, навіть більше, я його люблю. Гадки не маю, що робити?
