Я вже просто не міг терпіти ці візити, тому просто зробив те, що вважав за потрібне. У моєї дружини є дві сестри і один брат. Видно, що братові бракувало чоловічого спілкування, бо він дуже швидко до мене прив’язався і став поводитись так, наче ми найкращі друзі. Приходить у гості і сидить по 3 години, поки я не попрошу його піти. І говорить про все на світі, як жінка.
Я перші пів року терпів, бо не знав, як мені вчинити. А потім не витримав такого «друга».
Два тижні тому, він знову навідався до мене і став кликати з ним на рибалку. Справа у тому, що я останній місяць працюю з дому і він вирішив, що робота з дому – це не робота. Я став пояснювати йому, що не можу просто взяти і поїхати за місто в будній день, а на вихідних мені хочеться побути вдома, з дружиною. Він ще намагався якось мене переконати, але отримав тверду заперечну відповідь і обурився, що зі мною не цікаво.
Але навіть після того, як він образився, він не припинив свої візити. Три дні тому, прийшов о 9 вечора з пивом, щоб подивитись футбол. Без запрошення, просто вирішив ввалитись до нас.
Я пояснив йому, що у нас з дружиною інші плани на вечір.
- Ой, та твоя дружина поруч кожен день, відправ її кудись, влаштуємо мужицький вечір.
Тут я вже не витримав і сказав йому не лізти до нас, бо ми і самі непогано справляємось із нашими вечорами.
Це, мабуть, остаточно його образило, бо він перестав приходити. Навіть на вулиці зі мною не вітається, робить вигляд, що не бачить. Мене це зовсім не засмучує, навпаки, якось легше стало, якщо чесно.
