Після одруження ми з дружиною вирішили певний час пожити в її батьків. Теща з тестем жили у двоповерховому будинку за містом, тому місця там вистачало всім.
Від початку спланували, що допоки житимемо в батьків, за цей час зможемо наскладати собі кошти на власне житло. Втім у нас не вийшло. Тесть з тещею весь час позичали в нас гроші: то автомобіль в них поламався, то на ремонт просили позичити, то на бруківку їм не вистачало.
Ми не могли їм відмовити, адже все-таки жили в них. Натомість теща дуже неохоче повертала гроші, одразу робила такий вираз обличчя, ніби то її кошти, а не наші. А нам доводилось на всьому економити, щоб відкласти хоча якусь суму. Тоді ми брали певну частину коштів, а іншу навіть не забирали, щоб не засмучувати маму. Хоча ми весь час купляли продукти, не раз брали дрова на зиму.
Батькам завжди допомагали на городі та по господарству. Тесть з тещею ще й продавали молоко, сир, яйця на базарі та заробляли кошти.
За час життя з батьками нам так і не вдалось назбирати кошти, адже завжди були якісь витрати, тесть весь час придумував щось нове. Через це, порадившись з дружиною, ми вирішили, що найкращим рішенням буде взяти кредит, за який ми й придбали власну квартиру. Відтоді стало набагато легше жити, навіть у фінансовому плані.
Зробили недорогий ремонт та поки призупинилися. Недавно купили собі нові крісла. Прийшла в гості теща та одразу до нас:
– Для чого ви купляли нові крісла? У мене он горище ними забите. Ми купили колись і жодного разу не витягали. Краще б мені ті гроші віддали, а я вам крісла. Хіба гроші на вітер викинули.
Не розумію, з якого дива я маю платити за стару річ як за нову. Не зрозумів тещу – то вона нам так хотіла свою допомогу запропонувати чи знову гроші просити прийшла?
Через тиждень вона знову прийшла в наш дім, сказала не купляти ліжко та шафу, вона нам свої меблі віддасть. Теща пояснила, ніби їй шкода, що ми витрачаємо на меблі такі великі гроші, а зараз все не дешево коштує. Краще частину грошей дати їм, так буде всім значно легше.
Тільки який сенс віддавати гроші, хай і невеликі, за шафу та ліжко, які вже стоять в домі батьків багато років.
Тесть з тещею люди заможні, знають, що в нас ще кредит, то хіба не можна дати своїй дочці меблі просто так?
Дружина пояснила своїй мамі, що нам не потрібно старих меблів, і рано чи пізно ми придбаємо нові. Мої батьки навпаки переконують мене не відмовлятися від пропозиції тещі, бо потім ще рідня дружини ображатиметься. Однак чим я їх ображаю? Якщо тещі так треба грошей, то може просто попросити, а не вигадувати маніпуляцій. Це дуже невиховано з боку батьків дружини. А ви як думаєте?
