Моїй мамі у спадок від її матері залишився будинок у селі, вона вирішила його продати, а гроші розділити між онуками.
Нас у мами двоє: я та мій брат Павло, старший від мене на шість років. Коли мама ділила між нами спадок, брат на той час вже мав троє дітей, а тільки-но народила сина. За певний час у мене появилась і дочка, але їй, ясна річ, нічого не дісталося. Я не надала тоді цьому особливого значення, то було рішення мами, та й, зрештою, я не мала права керувати її грішми.
У нас з Павлом та його дружиною склались хороші стосунки, наші діти товаришують між собою.
Останнім часом мама дуже постаріла, тож ми, як можемо, всі разом допомагаємо та підтримуємо її.
Місяць тому матір захворіла, лежала в лікарні, пішли чималі витрати на її лікування. Зрозуміло, маминої пенсії зовсім би не вистачило. Та й зараз їй потрібні кошти. Ми з братом домовились допомогти мамі та дати їй по дві тисячі гривень, щоб розділити витрати. Цього теж мало, адже потрібні гроші на відновлення, підтримку здоров’я. Павло запропонував, щоб ми щомісячно допомагали мамі та скидались хоча б тисячі гривень. Так ми зможемо бодай чимось їй допомогти.
Я погодилась, але вже згодом зрозуміла, що все-таки це трохи несправедливо. Мама зі спадку віддала братовим дітям чималу суму коштів, натомість моїй доньці нічого не дісталося. Тоді я надумала та вирішили поговорити з братом про те, що я повністю візьму догляд та забезпечення мами на себе, але при умові, що однокімнатна квартира мами дістанеться моїй доньці, оскільки вона нічого не отримала. Однак Павло зразу відмовився.
Для брата справедливим буде тільки те, що мамина квартира також буде розділена між онуками.
Гадаю, це неправильно, бо спадок батьків має належати дітям, які доглядають батьків на старість, а не онукам. Брат і так забрав майже всі кошти за проданий будинок, а тепер, виходить, у нього троє дітей, у мене двоє, доньці моїй нічого не залишилося від попереднього спадку.
Я, звісно, не рахуюсь. Нехай мама живе ще довге життя, але мені від цього дуже сумно та залишився неприємний осад. Всі витрати ми повинні ділити навпіл, а брат хоче більшу частину квартири. То хіба це нормально?
