Я вийшла заміж дев’ять років тому. Перші два роки ми жили зі свекрухою. А згодом мої батьки подарували нам двокімнатну квартиру. Я неабияк зраділа, що нарешті зможу бути господинею у власному домі та жити удвох з чоловіком. Щоправда, з нового помешкання було трохи довше доїжджати на роботу, та це неважливо. Тим більше у чоловіка було власне авто, тож йому не було особливої різниці. У власній квартирі за містом набагато краще жити, ніж біля свекрухи.
У моєї свекрухи була трикімнатна квартира, а сім років тому вона продала її, щоб допомогти своїй молодшій дочці, рідній сестрі мого чоловіка. Мама таким чином допомогла доньці відкрити власний бізнес. Одразу після цього свекруха виїхала на заробітки в Чехію. Вона за цей час ні гривні нам не вислала, хіба що декілька раз дітям солодощі передавала.
Натомість всі гроші належали сестрі мого чоловіка. Вона вийшла заміж, справи в бізнесі ішли добре, Аня після заміжжя пішла жити до чоловіка. Свекруха просила доньку, щоб та за надіслані гроші придбала їй однокімнатну квартиру, щоб вона після заробітків мала куди вернутися, але Аня не спішила цього робити, а всі вислані мамою гроші вкладала в бізнес. Тому не спішила слухати маму. Для неї куди важливіше був бізнес, а жила вона в батьків свого чоловіка, у велику заміському будинку.
Минув час, свекруха надумала повертатися додому, та не мала куди. Донька так і не придбала мамі власне житло. Бізнес Ані, як вона сама каже, прогорів, тож грошей вона не має. Взяти маму до себе їй тим більше нема як, бо сама живе з батьками чоловіка.
Перший час свекруха мала кошти, щоб оплачувати собі житло, а тепер і вони закінчилися. Вона прийшла до нас і не знає, як бути далі. Здоров’я вже не те, тож більше на заробітки вона не поїде. Чоловіку шкода своєї матері, і мені теж, але я не хочу жити з нею в одній квартирі. Дитина наша вже самостійна, відвідує школу, допомоги збоку мені не потрібно. От коли треба було посидіти з дитиною, то свекруха не мала на нас часу.
Мало того, вона гривні не дала, коли батьки купляли мені квартиру. Вони всі витрати взяли на себе. Думаю, не тільки я, а й мама з татом не хотіли б, щоб свекруха жила в цій квартирі. Взагалі ця квартира мені по документах не належить, бо при покупці батько все оформив на себе.
От що з мамою тепер робити? Чоловік просить допомогти їй. Ми не настільки багаті, щоб орендувати їй житло. Якби потрібно було одноразової допомоги – будь ласка. Але не в цьому випадку. Я не збираюся щомісяця віддавати кошти з сімейного бюджету на забезпечення свекрухи. Коли нам було важко, чоловік не раз просив у мами допомоги, на що вона відповідала, що він чоловік і повинен дбати про свою сім’ю та думати про її фінансове забезпечення.
А з іншого боку, як ми можемо залишити маму на вулиці. Не знаю, що й робити.
