На початку осені мій тато познайомився з жінкою, вони відпочивали в санаторії. Після того батько тільки й говорив про ту Надію.
А потім сказав, що вона запросила його до себе в гості, тато взяв і поїхав.
У результаті він повернувся без копійки в кишені, а до пенсії ще дванадцять днів. Не міг нахвалитися, яка вона хороша господиня, яке в Надії господарство: і кури, і гуси, і город біля хати. Батькові дуже сподобалося обійстя тої жінки, а про її хату що й мови було. Тільки-от вернувся він без грошей.
Звісно, я стала питати, де ж то тато всі гроші подів, якщо його жінка все має. Батько почав розповідати, що вона міняє огорожу біля будинку, а грошей не вистачало, от він і дав. А коли тато вже збирався їхати додому, Надія сказала, що їй немає чим палити в хаті, то він ще їй і дров купив, бо шкода стало. Адже зима не за горами, а як вона без дров зимою?
З того часу ми не маємо спокою. Лишень в тата має бути пенсія, тут же телефонує Надія та просить приїхати помогти по господарству поратись, бо сама не справляється. Вертається батько від неї без гривні в кишені.
Як я тільки з ним не говорила, намагаючись пояснити, що вона використовує тата, а він навіть слухати не хоче, всі думки тільки про ту жінку.
Недавно Надія знову подзвонила до батька, сказала, ніби цьогоріч у неї гарно вродили яблука, запросила тата, щоб йому дати фруктів. Не встиг він приїхати, як та жінка дала батькові лопату в руки та просила перекопати город. Так батько сидів там, допоки все не скопав. А додому вернувся з пустими руками. Тато після неї тиждень з ліжка встати не міг, так спина боліла. Але зрозумів, що я маю рацію, не треба йому такої жінки.
Тітка Надія вже тиждень день у день дзвонить, натякає, що треба допомогти по господарству і грошей на ще одну машину дров, бо зиму обіцяють морозну, а їй нічим палити.
Тато аж тепер зрозумів, що витратив на ту жінку чотири пенсії, геть на старість голову втратив. А їй ще мало.
Ну добре, хоч вчасно одумався.
