Моя троюрідна сестра збирається виходити заміж, тому недавно запросила нас з чоловіком на весілля.
З нею ми дружимо з дитинства, разом ходили у школу. Ми придбали їй подарунок та надіялись бути з сестрою у цей радісний для неї день.
Та річ у тім, що моїй дитині тільки пів року, тож питання брати сина з собою одразу відпало. Він ще занадто малий, втомиться, навколо безліч чужих людей, не хотіли брати сина між чужі люди.
– Мамо, посидьте цей день з онуком, не личить нам не йти на весілля до сестри, – стала я просити свекруху.
Моя мама хрещена мати моєї сестри, тому також має бути присутньою на весіллі.
Ми на той час жили зі свекрухою в одній квартирі. Вона завжди лагідно говорила до нашого синочка, запевняла в безмежній любові до онука, але чого ніколи не терпіла свекруха, то це сидіти з дитиною. Вона щоразу знаходила нові відмовки. Але, як не дивно, цього разу одразу погодилась.
Настав день весілля, я підготувала сину все необхідне, і ми з чоловіком почали збиратися на весілля. Була вже одинадцята година, втім свекруха не поспішала виходити зі своєї кімнати. Чоловік постукав до неї, а вона лежить в ліжку та говорить, що погано почувається, через це не зможе побути сьогодні з онуком.
Я одразу подзвонила сестрі, почала все пояснювати. Нам прийшлось залишитися вдома. А через дві години я почула, як свекруха з кимось розмовляє по телефону:
– Як ви там? А я добре, лежу, відпочиваю. Мої діти мали йти на весілля, хотіли залишити онука на мене, але я точно не справлюся з малою дитиною. Тому довелось обманути їх. Думаю, за годину зустрінемося в кафе.
Я мало не впала. Свекрусі лише п’ятдесят шість років, а їй важко?
Потім за декілька хвилин мама зібрана та намальована вибігла з кімнати, сказавши, що біжить на зустріч з подругами. Видно було, що моєму чоловікові стало дуже неприємно, але він слова мамі не сказав.
І свекруха пішла розважатись. Не пройшло й години, як у двері постукала моя мама, сказала, що вже встигла привітати наречених та посидіти, тому побуде з онуком, щоб ми також пішли на весілля.
Завдяки мамі ми таки привітали сестру та гарно повеселились.
А недавно ще й почали жити у власному помешканні, завершили там ремонт. Коли ми йшли, свекруха просила нас залишитися біля неї, бо вона сама, часто погіршується самопочуття. А хто їй тепер вірити стане?
