Ми з чоловіком жили на квартирі, яку він орендував ще до нашого весілля. Раніше Володя жив біля мами, допоки його рідна сестра після p0злyчeння не прийшла разом з дитиною жити в батьківську хату. Місця було обмаль, тому мій чоловік вчинив гідно та вирішив орендувати власне житло, щоб не тіснитися.
Після одруження ми разом жили на тій квартирі, при цьому старались відкладати гроші на власне житло.
Свекруха дуже любила свою онучку, у всьому їй догоджала, все купувала. Навіть якщо в них були фінансові труднощі, у тарілці Марічки весь час були овочі, фрукти та м’ясо. Сестра чоловіка також бігала над своєю дитиною.
У Марічки у школі були певні проблеми з англійською мовою, а я якраз вчителька англійської. Якось чоловікова сестра сказала, що водитиме Марічку до мене на заняття. Я ж не могла їм відмовити, хоча й без того маю безліч додаткових занять. Юля сказала, що платитиме мені за заняття, але я вирішила не брати з них всю суму, тож погодилась займатися за пів ціни. Не личить брати з родини гроші, але й сім’ю за щось годувати потрібно, час зараз такий, нікому не легко.
Марічка не дуже виявляла охоту вчитись, я намагалась їй щось пояснити, але вчителю важко займатися з дитиною, якщо вона сама цього не хоче.
Ми займалися близько року, а потім Марічка здавала зовнішнє незалежне оцінювання та отримала низькі бали. Після цього Юля прийшла до мене з докорами, щоб я повернула їй кошти за те, що її дочка не отримала належних знань.
Мені стало дуже неприємно, я старанно займалася з Марічкою, не зважаючи на неохоту дівчини навчатись. А тепер ще й винною вийшла. Це родина, тому доведеться повернути їй гроші, щоб не псувати родинні стосунки. Хоча це велика сума для нашої сім’ї. Гадки не маю, як поступити. Думаєте, це справедливо зі сторони Юлі?
