Вийшла на обід в кафе. Хотіла замовити борщу. Сподівалася поїсти в тиші, але не вийшло. За сусіднім столиком сиділа пара, яка гучно критикувала все.
- У вас тут тюлі в плямах! Я маю на це дивитися, коли їм? – Гиркав чоловік до маленької дівчини.
Мені було шкода офіціантку. Вона слухала надзвичайно багато хамства.
- Це відбивна погано просмажена! – Заявила дівчина. – Ви для кого готували? Для свиней?!
Все було погане. Їжа недосолена, м’ясо переперчене, прибори брудні, на люстрі пилюка. Нічого з сказаного не було правдою. В закладі панувала ідеальна чистота. Страви були напрочуд смачні. Я їм в тому кафе декілька років і можу ручатися за смак їжі. Працівники завжди максимально ввічливі. Коротше кажучи – обслуговування на максимумі.
Офіціантка слухала крики весь час, поки пара їла. Як вони умудрилися жувати і сваритися одночасно? Коли прийшов час платити, пара влаштувала новий скандал. Вони відмовилися платити за «хамське обслуговування та помиї на тарілці». Дівчина намагалася достукатися до них, але в неї не вийшло. Виходила адміністраторка. Вона говорила з парою десять хвилин. Почула у відповідь все те саме, що й офіціантка. Жінки втомилися з ними сваритися. Відпустили без оплаченого чеку. Як тільки пара вийшла, офіціантка заплакала. Вартість обіду скандальної пари вирахують з її зарплатні.
Я вийшла одразу після пари. Вони весело про щось щебетали. В них був чудовий настрій. Ну, звісно! Поїли безкоштовно в хорошому кафе.
Доля все повернула бумерангом. Чоловік впав на рівному місці. Господи, як він кричав. Ще гучніше, ніж у кафе. Здається, він 3лAmAв ногу. Не гарно тішитися чужим горем, але тоді я подумала: «Такій свині, по заслузі!»
