Була молода, тому повірила йому. Він сказав мені:
- Переїзди до мене! Мамі тобі життя не дає. Вона заздрить, бо ти молода жінка. В тебе все попереду! Вона своє прожила. Саме тому тероризує тебе! Я зможу заїхати за тобою хоч завтра!
Я погодилася. Він влучив прямо в ціль. Знав мої болючі місця. Чудово розумів на що тиснути.
Мені було двадцять три. Я досі жила з мамою. Її прохання помити за собою чашку, сприймала, як щось вкрай негативне. Мама була в моїх очах тираном. Сергій бачив це і тільки підливав масла в вогонь.
Сергій справді забрав мене на наступний день. Я раділа безмежно. Нарешті буду жити окремо! Біля мене буде кохана людина, яка носитиме мене на руках. Засинати і прокидатися поряд з ним. Ох, чарівні мрії!
Чоловік на насідав на мене одразу. Він поступово витісняв мою особистість. Я працювала і вчилася. Поступово на мої плечі лягло прибирання. Сергій гарно заробляв. Він замовляв клінінг – прибирання за гроші. Перші місяці три нашого сумісного життя, прибирання виконувала інша жінка. Вона приходила кожен день в 16:00 і наводила порядок.
Якось Сергій сказав:
- Ти моя майбутня дружина. Думаю, тобі пора освоїти свою територію. Ну, почни прибирати, готувати. Я повинен побачити, яка ти вправна господиня!
Я не побачила чогось лихого в цього проханні. Сергій має рацію, подумала я. Треба показати себе у всій красі!
Чесно кажучи, мама виховала білоручку. Я нічого не вміла. Доводилося швидко вчитися всьому. Я думала, що прибирати легко. Як там кажуть? Прибирають пилососи, варять їжу мультиварки, а перуть речі пральні машини. Ніхто не згадує, що для прання потрібно: купити пральний порошок, закинути речі в машинку, залити той порошок, а потім вийняти речі і розвісити їх. На підтримку чистоти йшли години. Я не справлялася. Навчання постраждало в першу чергу. Почалися проблеми на роботі. Я могла готувати до трьох годин ночі, спати до сьомої, а потім їхати на робочу зміну.
Сергій не допомагав. Він не хвалив мене, не казав «дякую». Сергій придумав інший спосіб «полегшити» моє життя. Запропонував піти з роботи. Я пішла. Без вагань. Потім він вмовив кинути навчання, яке мала закінчити на одні п’ятірки. Я осіла вдома. Не бачила нічого, окрім дому. Гуляти мені заборонялося ходити.
Пройшло 10 років, а ми досі не одружилися. Сергій виставив мене за двері, коли знайшов жінку молодшу, за мене. Як ви думаєте, куди я пішла? До мами. Вона десять років майже не чула від мене новин, але прийняла назад без зайвих запитань.
Мені 38 років. В мене немає нічого. Я ледь влаштувалася в магазин для рукоділля продавщицею.
