Ми з батьками п0cвApuлucя через гроші. Вони допомогли нам облаштувати квартиру. Ми були молоді, зелені. Назбирали грошей на житло, а на ремонт і меблі не заробили. Кредит брати не хотіли. Хто його знає, коли ми закриємо його?
Попросили допомоги у батьків. Вони погодилися допомогти нам. З їх допомогою було куплено меблі і абсолютно вся техніка. Ми сказали «дякую» й жили собі далі. Друзям хвалили наших батьків. Які вони в нас чудові та щедрі!
Чоловіка підвищили на роботі. Я нарешті вийшла з декрету. Гроші почали водитися, як то кажуть. На сімейній нараді прийняли рішення – збирати гроші на автомобіль. Збирали впродовж року. Сума була кругленька. Батьки знали про нашу мрію. Вони володіли інформацією про точні цифри на нашому рахунку.
Коли прийшов час купувати автомобіль, батьки підняли скандал. Вони нам гроші на меблі та техніку «позичили». Ми не знали про це. Батьки назвали нас «невдячними» та «жлобами». Коли нам давали гроші, то посміхалися і повернути не просили. Звісно, ми нагадали про це батькам. Вони зробили здивовані обличчя і сказали:
- Ми думали, ви самі зрозуміли, що гроші потрібно віддати! В старих людей не гоже великі кошти брати! Ми на безбідну старість складали!
Сварка була велика. Ми не могли заспокоїтися впродовж місяця. Не надто хотілося розлучатися з мрією про авто, але продовжувати сварку з батьками, теж не хотіли. Ми віддали їм усі свої заощадження. Доведеться знову впродовж року відкладати гроші.
Зараз ми занадто злі, щоб з ним спілкуватися. Нехай емоції вщухнуть. Миритися доведеться, бо то наші батьки. Пізніше обов’язково розпитаю в них, як саме та кому прийшла в голову ідея «позичити» нам гроші, але не уточнити про це.
