Для того, щоб знайти чоловіка, потрібно щось робити. Коли я сиділа й чекала «принца», то нічого окрім трьох котів не мала. Нас вчать першими не писати, на каву не кликати, відписувати на повідомлення довго, не приймати одразу дзвінок, бо він подумає, що ти доступна дівчина й втече. Брехня! Всі поради давно пора викинути на смітник.
Я сиділа до тридцяти років в дівках, адже слухалася порад «для хороших дівчат». Мені надзвичайно сильно сподобався новий охоронець в нашому магазині. Він одразу почав проявляти знаки уваги. Я, як мама вчила, скромно посміхалася і «не давала приводу доторкнутися до мене». Чоловік намагався привернути мою увагу впродовж усієї зміни, але я «скромна дівчина», тому робила вигляд, ніби нічого не бачу. Зрозумівши, що щось йде не так, охоронець попрохав мій номер телефону. Хотів покликати мене на чай. Я відмовила, бо «не можна одразу давати свій номер телефону. Раптом він подумає, що ти легкодоступна жінка!»
Думаю, ви вже зрозуміли кінець історії. Охоронець втратив до мене цікавість. Я втомилася постійно жити за «бабусиними установами». Сама зареєструвалася на сайті знайомств. Вирішила говорити прямо, чого я хочу. Хтось одразу втече, інші – трішки подумають, а той самий «принц» таки залишиться.
Як тільки я взяла все в свої руки, одразу знайшла чоловіка. Місяць походила на побачення і вуаля! Чоловік у мене в кишені. Я впевнена на всі сто відсотків, якби я далі сиділа й чекала, бо треба бути скромною, то стала б самотньою одиначкою. Всі ці порада давно втратили актуальність. Якщо вам потрібне молоко, то ви йдете в продуктовий. Якщо сидіти і чекати на молоко, то воно не з’явиться. Розумієте? Так само зі стосунками.
Зараз я заміжня жінка. Чекаю на народження донечки. Могла я про таке подумати два роки тому? Навряд чи! Я настільки впала в відчай, що розраховувала на довічну самотність.
