Ще перед весіллям батьки придбали мені квартиру. Мамі з татом мій хлопець одразу сподобався, чого не скажеш про його батьків. Ми ще з першого знайомства звернули увагу на їх несерйозність. Олександр був з бідної сім’ї, тож мої мама з татом зрозуміли, що мені потрібне власне житло.
Минуло декілька місяців після нашого весілля, моя свекруха стала спадкоємицею квартири, в котрій проживала її бабуся. Матір зразу оформила квартиру на Олександра, хоча в неї ще була дочка. Свекруха сказала мені, що зробила це для того, щоб мої батьки не думали, що тільки вони нам допомагають, свекруха також в змозі допомогти своєму сину.
Ми з Олександром вирішили здавати те помешкання в оренду. А потім я дізналася про свою вагітність, з того часу всі кошти з оренди квартири ми накопичували.
Так назбиралась чимала сума. Якось до нас у гості прийшла свекруха, вона почала жалітися, що їм з чоловіком не вистачає коштів, тому вона почала просити, щоб гроші, які ми отримуємо за оренду житла, віддавали їй. При цьому сказала, нібито ту квартиру вона й так подарувала нам.
Я змовчала, а чоловік сказав, ніби нам самим потрібні ці кошти. Мама образилась та звинуватила нас в тому, що ми дбаємо тільки про себе, а на батьків нам начхати.
Олександр у відповідь витягнув всі накопичені гроші за оренду житла та віддав їх мамі, сказавши, що такої квартири нам не потрібно.
Свекруха тепер мало не щодня до мене телефонує, запитує, чому її син не хоче з нею спілкуватися. Мама думає, ніби сину нічого ображатися на неї, адже квартира і так належить сину. А в тому, що вона забиратиме гроші за оренду, нічого поганого немає. У них зараз фінансові труднощі.
Однак я чудово розумію Олександра, думаю, він все-таки має рацію.
