Мій рідний брат вже чотири роки, як одружений. У його дружини двоє дітей від попереднього шлюбу. А нещодавно в них появилась спільна дитина. Її діти весь час граються в нас. З моїм братом вони не поспішали заводити власних дітей. Богдан з Вірою взяли двокімнатну квартиру у кредит та докладали чимало зусиль, щоб виплатити кредит. Ми з чоловіком саме виплатили наш кредит за житло.
Через два роки в нас появився син, я пішла в декрет, чоловік забезпечував сім’ю. На той час у дружини мого брата був син шести років та дочка трьох років.
Зі мною Віра особливо не підтримувала зв’язок, у неї були свої подружки та розваги. її діти часто приходили гратись до моїх дітей. Це відбувалося мало не щодня. Якось брат із дружиною мали йти до друзів на весілля та попросили, щоб приглянула за дітьми. Я не могла відмовити, все-таки рідні, і хто знає, можливо, й мені колись прийдеться звернутися по допомогу.
Увесь день діти гарно грались, поводили себе добре. А на вечір я вирішила посмажити їм картоплі. Мій син любить смакувати нею, син та дочка Віри також охоче їли. А загалом діти поводили себе чемно. Особливих клопотів вони мені не принесли, але все одно на вечір відчувалась втома від незвички сидіти з трьома дітьми. А коли вони поїхали, я зрозуміла, що з однією дитиною не так і складно, як здається на перший погляд. Правду говорять, все пізнається в порівнянні.
Як тільки брат із жінкою приїхали по своїх дітей, жоден з них навіть дякую не сказав. А вже наступного дня Віра зателефонувала та сказала, що я годую її дітей шкідливою їжею. Але це не стало їй на заваді привести дітей ще раз. З того часу вони майже щотижня просять посидіти зі своїми дітьми. Спочатку це було раз місяць, а тепер це стало для них звичкою. Я сиджу з їхніми дітьми, поки вони вирішують свої справи.
На вихідних ще можна зрозуміти, вдома мій чоловік, тоді не так важко з дітьми. Навіть, коли він просто вийде з ними погуляти, і вже легше.
Бачу, дітям Віри подобається проводити час у нас. Дітям весело разом. Щоправда, я навіть не знаю, чи маю я право їх виховувати, і як тоді зробити з харчуванням. Однак, вони проводять в нас дуже багато часу. Я ж не знаю, як їх годує Віра і як вони їх виховують. Говорити з ними про виховання дітей якось незручно. Навіть не знаю, чи маю я право виховувати чужих дітей. Та й чи варто взагалі стільки часу приділяти чужим дітям?
