З рідним братом моєї дружини в нас від початку склались хороші стосунки. Василь зі своєю дружиною Іриною були частими гостями в нашому домі, ми також кликали їх до себе на свята.
Василь довгий час працював у Польщі на будовах, а повернувшись в Україну, вирішив зібрати власну бригаду, відкрив фірму та почав будувати людям будинки.
Тоді вирішили, що продамо свою квартиру та купимо старий будинок, а за гроші, отримані з продажу квартири планували зробити гарну прибудову.
Я дуже зрадів, що в моєї жінки брат-будівельник, адже не прийдеться шукати якісь бригади.
А потім його бізнес почав занепадати, бригада брата більше не мала замовлень, він вліз у борги та не мав навіть за що виплатити людям зарплату. Василь знав, що в нас є гроші за квартиру, тому він прийшов просити кошти.
Не могли йому відмовити, однак домовились, мовляв, ті гроші будуть як завдаток за те, що він потім буде будувати нам хату. Ми дали Василю кошти, щоб він повернув усі борги своїм працівникам. Весною купили необхідні будівельні матеріали, брат дружини саме набрав нову бригаду. Тож були певні, що він розпочне будівництво. Однак Василь і не думав про нас згадувати, тому дружина набрала йому та попросила, щоб той розпочинав будувати нам дім. Василь сказав трохи зачекати, адже працівникам потрібно платити кошти, ми ж вже дали всю суму наперед. Говорив, нібито ніхто не погодиться працювати задарма.
Так пройшли весна та літо. Я подзвонив Василеві та попросив повернути нам гроші, бо ми плануємо знайти інших робітників. Наступного дня до моєї дружини подзвонила жінка Василя, вона кричала, ніби ми хочемо безплатної робочої сили, а їм зараз навіть хліба немає за що купити. Втім, дружина нагадала їй, що гроші ми вже давно заплатили, а натомість нічого не отримали. Вона навіть не слухала наші пояснення, а просто кинула слухавку.
Василь таки взяв кредит та повернув нам гроші. Ми знайшли хорошу бригаду, щоправда, через всі ті події будівництво дуже затягнулося, і хто знає, чи встигнуть вони цьогоріч хоча б фундамент вибудувати. Скоро дощі підуть. Василь з жінкою тепер ходять та всій рідні розповідають, ніби вони через нас змушені були взяти кредит та тепер повертають кошти з відсотками.
Деякі родичі зі сторони дружини перестали з нами спілкуватися, але нам абсолютно байдуже, що вони думають. Хай тепер їм помагають повертати кошти. А той випадок нас навчив, що краще мати справу з чужими, ніж з рідними. А у вас були подібні непорозуміння з ріднею?
