Прокинувся він вже в палаті. Все ніби було добре. Хоча ні. Він не відчував ніг. Володимир любив спорт. Він обожнював бігати. Тепер йому доведеться полюбити щось інше. Володимир сподівав все таки піти, але подумки він готувався до найгіршого. Лікарі прогнозів не давали. Вони казали вірити в найкраще.
Його дружина була в палаючоиму будинку. Це останній спогад Володимира. Він не знав про неї нічого.
- Лікарю, що трапился з моєю дружиною? – Поцікавився Володимир.
- Вона жива. Було легеньку 0тpyєnnя чадним газом, але в іншому – вона здорова. – З посмійшкою на вустах, казав лікар.
Володимир врятував Вероніку ціною своїх ніг. Він не шкодував! Навпаки, Володимир пишався собою. Він любив її більше свого життя і готовий віддати його за її щастя.
Вероніка не приходила до Володимира. Вона запевняла в бракові часу. Робота, господарство, а маму її лежачу, куди діти? Володимир усе розумів. Він занадто багато вимагає від Верогніки. Зараз всі витрати лягли на неї. Тепер їй потрібно за сином доглядати, маму підмивати і платити за лікування Володимира.
Дружина не забувала про нього. Володимир бабич її турботу. Вона купила йому інвалідне-крісло. Тепер воно буде постійним атрибутом Володимира.
Чоловік згадував день пожежі. Він вийшов в магазин за хлібом та молоком. Володимир затримався в магазині. Продавщиця Варя розповідала про вибори нового голови села. Володимир тільки повернувся з заробітків. Він нічого не знав про нинішнє життя в селі. Ну, цікаво ж послухати!
Хтось прибіг до магазину з криками. Володимиру сказали:
- Пожежа! Твій дім… – Далі чоловік не слухав.
Він побіг рятувати кохану. Його більше нічого не хвилювало. Вероніку виніс, а сам… Пам’ять стерта. Прокинувся вже в палаті.
Володимир чекав Вероніку. Вона не спішила до нього. Кресло передала і все. Більше не згадує.
Чоловіка провідала неочікувана гостя. Софія прийшла з пакетом гостинців. Вона посміхалася широкою посмішкою. В другій руці жінка тримала стопку книг в м’якій обкладинці. Володимир завжди любив читати.
Підбір книг Володимиру сподобався. В Софії чудовий смак.
- Слухай, а чому твоя сестра не приходить? – Запитав Володимир гостю.
- Розумієш, – дівчина опустила очі додолу, – вона за мамою доглядає. Їй гірше стало. Сиділка втекла від нас. Ми чередуємося. То я півдня в мами, то сестра. Не ображайся на неї!
Володимир заспокоївся. Якщо Софія так каже, отже, то правда. Потрібно почекати! Може, коли Володимир повернеться додому, то дружина згадає про нього?
Час йшов, а Володимира з лікарні не забирали. Лікарі сказали прямим текстом:
- У вас борг. Гроші нам за вас не приносять. Ви або платіть, або ми залишимо вас під клінікою.
Вероніка припинила платити за Володимира. Вона не брала слухавку. Телефон постійно був поза зоною. Чоловік намагався не засмучуватися.
Його забрала Софія. Вона прийшла за ним, котячи коляску. Жінка була вдягнена в строгі чорні штани, синю блузку та в’язану накидку. Довгу-довгу, як гілки дерев. Жінка посміхалася щасливою посмішкою. Вона спокійно сказала:
- Я тебе заберу до себе. Нехай Вероніка дивиться за мамою, а я тебе догляну.
Володимир лише кивнув головою. Він не хотів думати. Чоловік розумів, що відбувається, але зізнаватися собі не бажав. Софія гарно ставилася до Володимира. Вона постійно цікавилася його самопочуттям. Квартиру під нього облаштувала. Гуляла в парку разом з Володимиром. Він дивився на перехожих з заздрістю. Вони можуть ходити. Володимир не ненавидів їх. Йому було сумно…
Вероніка передала документи на розлучення через Софію. Дружина подзвонила Володимиру і твердо заявила:
- Мені каліка не треба! Матері злихвою вистачає!
Володимир відчував себе жахливо. Він вважав себе не вартим життя. Вилікувала його любов Софії. Вона завжди була поруч. Жінка любила Володимира. Була готова піти за ним на край світу. Володимир оцінив її турботу.
- Чуєш, коханий? – Якось сказала Софія. – Я маю змогу купити тобі протези. Ти знову зможеш ходити!
Чоловік втратив дар мови. Вони коштують мільйони гривень! Правду кажуть – кохання надихає на великі вчинки.
Володимира переповнювало щастя, коли він йшов по парку, тримаючи свою Софію за руку. Він дивився на неї закоханими очима. Володимир готовий на все заради неї, адже ця жінка довела своє кохання беззаперечною вірністю.
