Мені було всього 12 років, моїй молодшій сестрі – 9, коли батько пішов від нас. Відтоді нелегко прийшлось, жили ми всі в однокімнатній квартирі. Але помешкання, в якому ми проживали, дісталось моїй мамі від бабусі.
Свого дитинства з мамою я майже не пам’ятаю, вона з ранку до вечора працювала, а після роботи готувала їсти, прасувала нам одяг до школи, робила з нами уроки. Розумів, чому вона так втомлюється. Одна з двома дітьми…
Ще малим добре пам’ятаю її слова:
– Коли ви вже почнете заробляти гроші, і мені легше стане.
Після школи вирішив, що спершу піду навчатися в університет, однак мама одразу висловила своє невдоволення, мовляв, якби я пішов працювати, їй би було значно легше.
Під час навчання я знайшов підробіток та почав заробляти гроші, щоб мати не витрачала кошти на мене. Згодом я зустрів Лесю. Вона проживала разом з мамою на квартирі. Не минуло пів року, як я для себе зрозумів, що хочу поєднати своє життя з нею. Тому вирішив зробити їй пропозицію.
Ми хотіли жити окремо від батьків, тому поговоривши з Лесею, узгодили, що візьмемо квартиру у кредит. Її мама якраз збиралася на заробітки в Чехію, тому запропонувала нам її однокімнатну квартиру тимчасово здавати в оренду, а гроші з оренди житла ітимуть нам на оплату кредиту. Я все своє життя буду вдячний тещі за допомогу.
Мама ж залишилася жити з моєю сестрою. Сестра привела в дім чоловіка. Мати часто просила, щоб я їй допоміг, однак я одразу пояснив, що на мені сплата кредиту за квартиру.
Потім ми стали батьками, сплачували кредит, можна сказати, жили досить непогано. Теща приїздила до нас у гості, часто привозила онуку одяг, гостинці, щомісяця висилала гроші. Без її допомоги ми навряд чи б справились.
А потім у тещі помер її рідний брат, сім’ї він так і не мав, тож свою двокімнатну квартиру заповів мамі моєї дружини. Теща приїхала, щоб все оформити, того дня до нас у гості саме прийшла моя мама. Почувши про спадок, вона почала просити у свахи, щоб та пустила на цю квартиру пожити мою сестру із сім’єю, адже та не має де жити, і ще в них скоро появиться дитина. Чесно кажучи, не хотів, щоб теща на це погоджувалась, втім вона пожаліла мою рідню і впустила туди сестру.
Я одразу підійшов до сестри та повідомив, що як тільки мама повернеться з Чехії, то житиме в цій квартирі, тому їй вже потрібно думати про власне житло та відкладати кошти. Сестра народила доньку, потім вийшла на роботу, і здавалось, їхнє життя помалу налагоджувалось.
Так минуло п’ять років, теща повернулась із заробітків та вирішила, що вона вже не в змозі так важко працювати, тому більше не поїде. Я подзвонив до сестри та все їй розповів, сказавши, що в неї є три тижні, щоб знайти собі житло. Вона мовчки поклала слухавку. Наступного дня в наші двері постукала моя мама, почала просити, щоб ми дозволили сестрі ще трохи тут пожити, адже та чекає на другу дитину, іти їм нікуди. Я пояснив, що треба було швидше про це думати, тим паче я від початку попереджав їх. Тепер нічого шукати виправдань.
Сестра з сім’єю пішла жити до мами. Тепер зі мною та мамою моєї дружини ніхто не розмовляє. Мати заявила, що це через мене вони всі тісняться в однокімнатній квартирі, в той час, коли я маю аж цілих три. А ще вона гадала, що протягом всього життя я допомагатиму та підтримуватиму свою сестру, а я ж ні гривні їй не дав за увесь час.
Думаю, в цьому вина тільки моєї мами, бо вона сама навчила сестру жити на своїй шиї. Дорослі люди самі можуть себе забезпечити. Чи не так?
