Валентин прийшов в їхнє життя раптово. Настя його не чекала. Вона не хотіла нового батька. Настя не могла забути свого коханого таточка. Його не стало не так давно, якихось два роки тому. Чому мама знайшла нового чоловіка так швидко? Настя твердо вирішила зіпсувати їхні стосунки. Вона не допустить цього чоловіка до їхнього життя.
Анжела розчинилася в нових стосунках. Говорять, якщо перший чоловік любить та шанує, то другий буде ноги об жінку витирати. Анжелі пощастило. Перший чоловік її любив й на руках носив. Вони прожили разом чудові роки, народили доньку, планували разом зустріти старість. Шкода, але життя приносить сюрпризи і не завжди вони приємні. Чоловік втрапив в AвApiю, після якої покинув цей світ. Анжела довго плAkAлA. Вона не могла знайти сили для подальшого життя. Валентин змінив її життя кардинально. Вона не очікувала отримати велику кількість любові та ласки, але чоловік любив віддавати і нічого не вимагати взамін. Жінка поринула в нові стосунки.
Настя не розуміла маму. В неї вже був чоловік – тато. Навіщо їй новий? Настя не хотіла визнавати Валентина. Дівчинка старалася пакостити. Мама взяла Настю з собою жити до Валентина. В цій новій квартирі, дівчинка псувала речі та діяла на нерви вітчиму. Вона била посуд, різала проводи в техніці, малювала на стінах маркерами. Валентин не сварився з Настею, він не кричав на Анжелу. Чоловік придбав Насті великий альбом, безліч олівців, фломастерів, фарб та пензликів. Дівчинка дивилася на подарунки похмуро.
- Що потрібно сказати? – Підказувала мама.
- Дякую… — Прошипіла Настя через зуби.
- Сонечко, не можна бути такою злою. Валентин старається для тебе. Він же не ображає тебе, допомагає, піклується про тебе. Валентин люб…
- Припини. – Гаркнула Настя. – Він не татко.
Конфлікти продовжувалися. Дівчинка не могла вгамуватися. Наймасштабніша сварка сталася після сімейної фотосесії. Анжела хотіла зробити фото на пам’ять. Вона хотіла пам’ятати ці дні завжди. Валентин підтримав її. Єдиною, хто був проти, це Настя.
Фото прийшли через два тижні. Настя розбила їх в перший же день. Анжела не стримувала себе в виразах:
- Ти мала, зіпсована дівка! Думаєш тільки про себе! Тебе взагалі не цікавить моє щастя! Досить псувати наші стосунки!
Анжела схопила сумку й вибігла на вулицю. Жінка пішла гуляти в парку, поки Валентин взявся за віник. Потрібно прибрати скло від розбитої рамки. Настя сиділа в своїй кімнаті. Вона не хотіла викликати таку реакцію в мами. Дівчинка бажала розізлити вітчима, щоб мама побачила, який він поганий. Шкода, але схоже поганою була вона – Настя. Дівчинка встала з ліжка й пішла до Валентина.
- Чуєш, — дівчинка стояла на порозі кімнати, — Валь, чим тобі допомогти?
Чоловік посміхнувся. Він не очікував на такі зміни в поведінці падчерки.
- Біжи візьми телефон і подзвони до мами. Попроси в неї вибачення і поклич на чай. – Відповів Валентин.
Настя кивнула. Мама прийняла її вибачення з великим задоволенням. Через тридцять хвилин, нова сім’ї пила чай з медовиком. Валентин розповідав про свою любов до випічки. Чоловік любив не тільки їсти, але й пекти. Валентин вмів робити «Наполеона», а Анжела — ні. Настя слухала мовчки. Тільки, коли мова зайшла за випічку, мала розбишака тихенько промовила:
- Валь, навчиш готувати «Наполеона»?
- Звісно! Коли тобі зручно? Для тебе, я вільний завжди. – З посмішкою на вустах, промовив чоловік.
Більше сварок не було. Настя відчувала свою провину довго. Вона вирішила дати Валентину шанс. Так, він не батько, але до мами ставиться гарно. Він купляє їй все, пустив в свою квартиру, він знає про мамині вподобання. Валентин піклується про Настя. Спочатку, вона цього не помічала. Її заполонила лише одна думка: «Він не тато!» Зараз вони живуть краще. Настя не шкодить. Вона тихо спостерігає за маминим щастям. Головне, щоб вона більше не плакала, як тоді, коли Настя розбила їхнє спільне фото.
