Мені в голові не вкладається, що рідна бабуся моїх дітей колись захоче від нас грошей. У серпні ми їздили до тещі на день народження, брали з собою дітей, так-от тепер ще й винні бабусі з дідусем гроші. Я мало не впав, коли вони виставили нам рахунок за пошкоджений годинник, забруднений килим, помальовані стіни та подряпину на столі. А ще після нашого візиту не вмикається їхній телевізор. Не знаю, чи до цього також причетні наші хлопці, але приписали нам.
Думав, що тесть із тещею так пожартували, щоб провчити малих. Але ні. Вони зібрали докупи квитанції з хімчисток, ремонтів і дали нам у руки. Ми з дружиною просто не могли стримати емоцій від подиву, вона ж сказала, нібито нічого платити своїм батькам не збирається. І що це був наш останній візит туди.
У нас власна двокімнатна квартира, тому ми ні від кого не залежимо. Ми взяли житло в кредит ще до народження наших синів. Я працюю, дружині під час декрету вдалось знайти роботу в Інтернеті, тож у неї чудово виходить поєднувати виховання дітей та роботу. Два-три рази на тиждень до нас приходить моя мама та допомагає з дітьми.
Ми з друзями завжди гадали, що коли діти виростають, стає легше. Але помилилися. Навпаки, поки хлопці ще не ходили, це був справжній спокій. Дружина брала коляску і відправляла мою матір гуляти, а сама в той час робила хатні справи, або займалася старшим сином. Зараз син і секунди не хоче сидіти в колясці, прогулянки з ним перетворилися в постійну біганину.
Мамі моїй вже не вдається так легко справлятися на вулиці з малими. Хлопці наші дуже жваві, вічно кудись лізуть, біжать, вони не можуть спокійно посидіти навіть хвилини. Приходиться весь час за ними ходити, дивитись, щоб чогось не сталось.
Поки старший у садочку, дружині доводиться гуляти з меншим самій, а вже коли він засне, вона сідає за роботу. Розумію, їй нелегко це все дається, але що поробиш.
Моя мати все одно приходить. Приготує їсти, попрасує, допоможе з онуками. Зате, від моєї тещі такої допомоги годі чекати. Батьки дружини живуть не так далеко від нас, сорок хвилин їзди автобусом, машиною ще швидше. Але вони бачать онуків тільки на свята.
У гості до нас не приїздять, бо, бачте, далеко. Хоч у них є автомобіль. Тесть з тещею живуть в селі, в них великий будинок, подвір’я. Вони увесь час кликали нас до себе, мовляв, діти побігають, пограються. Теща в Фейсбуці фотографії онуків кидає, пише, як вона за ними сумує. От ми й поїхали до них в гості, про що дуже жаліємо.
Батьки моєї дружини – досить заможні. Тесть займає керівну посаду, отримує хорошу зарплату. Живуть вони у власному двоповерховому будинку, недавно зробили там ремонт. А в серпні в тещі був день народження, от батьки й поставили нас до відома – ми обов’язково маємо бути присутні з онуками. І то не на день, а хоча б на декілька днів погостювати.
Ми поїхали, привітали тещу, я повернувся додому, бо повинен працювати, а дружину з дітьми лишив у батьків. Вона взяла з собою ноутбук, щоб працювати, але жодного разу їй так і не вдалось його відкрити. Жінка з перших днів зрозуміла, що ніхто бавити її дітей не збирається. А вже через два дні хлопці почали їм набридати.
Дружина хотіла за мною повернутися додому, вона ледь висиділа там чотири дні, але я переконав, що не личить тікати від своїх батьків, тим більше вони нечасто бачаться з онуками. Але, певно, поїхати звідти було б куди кращим рішенням. Діти на місці не сидять – бігають, все розкидують, пересувають, гримають, беруть речі без дозволу. Відкривають полиці та викидують все на підлогу, а тещі, в якої вдома пилинки не знайдеш, це не до вподоби.
– Ти в нас далеко такою не була, треба виховувати своїх дітей, – заявила теща своїй доньці.
Дружина дні рахувала, щоб нарешті звідти поїхати. Ми пообіцяли собі, що наступного разу не скоро туди з’явимося. Але то далеко не все. Через три дні батьки дружини кинули їй в повідомленні рахунок за шкоду, яку нанесли в їхньому домі онуки під час свого перебування там.
Жінка, звісно, знала, що від її батьків можна різного чекати. Сказала, нічого платити й не подумає. А я переконую дружину, що краще все їм оплатити, але після цього припинити з ними будь-які зв’язки. Що порадите?







