Мені стукнуло 44 роки, коли я зрозуміла ціну свого життя. Воно нічого не варте. Ні-чо-гі-сі-нько. В мене були стосунки, друзі та батьки. Я працювала на хорошій роботі, по заробітній платні. Мала свою квартиру, можливість подорожувати і багато, багато чого іншого.
Я не відчувала радощів. Довго намагалася зрозуміти причину мого смутку. Він копився в мені роками. Я відчувала невдоволення від будь-яких дій. Мені нічого не приносило задоволення. Нарешті я зрозуміла чому.
Мій коханий не шанував мене. Він жахливо ставився до мене. Дозволяв собі говорити в мою сторону брудну лайку. В стосунки більше вкладалася я, ніж він. Йому нічого не потрібно було робити, навіть гроші приносити. Я все тягла самотужки, ще й слухала про себе бруд.
Подружки постійно пліткували про мене за спиною. Вони обожнювали обсмоктувати подробиці мого життя, які я по дурості їм розповідала. Вони придумували небелиці, які пускали далі по офісу.
Робота була чудова. Я працювала в комфортному офісі, в центрі міста, мала 4000 тисячі доларів в місяць, працювала дев’ять годин на добу. Чудові умови. Навіть казкові! Гріх жалітися. Ось і ні. Начальство не поважало мене. Якщо немає взаємного розуміння чи поваги, між вами та вашим керівником, робота перетвориться на каторгу. Мене викликали у вихідні та свята. Мені часто не хотіли платити понаднормові, бо «ну, вам що, шкода!»
Я трималася за те життя, бо воно було всім для мене. Я довго будувала кар’єру, стосунки тривали три роки, а колеги, були єдими людьми з якими я спілкувалася. Я терпіла. В якийсь момент, я втомилася. Потрібно було терміново змінювати життя. Так тривати не може! Навіщо мати такі гроші, мати змогу дозволити собі те, чого немає в більшості людей в нашій країні, і страждати?
Кинула все і одразу. Роботу змінила з меншим доходом. Тепер я тримувала 2200 тисячі доларів. Чоловіка вигнала без вагань. Він не зрозумів, в чому причина. Намагався переконати мене в своїх почуттям, але я не змінила власної думки.
Відчуваю себе краще. Набагато. Нарешті зникла дірка в грудях, яка заважала дихати. Потрібно вміти вчасно залишити друзів, якщо вони ображають вас; роботу, яка не приносить такої користі, як раніше; кохання, яке ламає вам крила, замість того, щоб дарувати їх. Не тримайтеся за старе. Можливо ви не усвідомлюєте, але ви хапаєтеся з останніх сил за спогади. Не варто жити минулим. Дивіться в майбутнє, а для нього, іноді, потрібно відпускати старе.
