На превеликий жаль, своїх батьків я майже не пам’ятаю. Прожили вони в шлюбі зовсім мало. Одного разу мама поїхала у відрядження по роботі та більше не повернулась. Батькові було важко з цим змиритися. А через деякий час він відвіз мене до бабусі, нібито на кілька тижнів, а сам зник. Відтоді ми його не бачили. Мені тоді було тільки п’ять років.
Бабусі вдалось замінити мені маму з татом. Вона вміла підтримати, розрадити, коли було важко.
Баба намагалась виховувати мене так, щоб я не відчувала себе обділеною. Всі її поради дуже знадобилися мені в майбутньому. Я до кінця життя буду їй вдячною за все, що вона для мене зробила. Адже ж баба могла, як це зробили батьки, покинути мене та віддати в дитбудинок. Я на кожному кроці відчувала її турботу, та найголовніше — мала щасливе дитинство.
А після школи я пішла навчатися далі. Мені вдалось знайти роботу у відомій компанії, а згодом мене влаштували туди офіційно. Це був дуже важливий крок у моєму житті.
Робота приносила досить хороший дохід, а головне — я працювала із задоволенням. Мені вдалось винайняти окреме житло та переїхати туди. Попри все я ніколи не забувала про свою бабусю. Мій заробіток цілком дозволяв забезпечувати не лише себе, а й бабу.
А недавно до нас на роботу прийняли нового співробітника. Звали його Віктор, і він дуже мені сподобався. Після року зустрічань ми почали говорити про весілля. Правда, в мене була мрія заробити кошти на власне житло.
Згодом до міста таки повернувся тато. Першим же ділом він запитав у бабусі мій номер. Батько подзвонив та сказав, що хоче мене побачити.
Я дуже зраділа, адже гадала, тато хоче вибачитись за свій вчинок та бажає спілкуватися зі мною.
Однак зовсім не за цим він приїхав. Батько сказав, нібито чув про те, як я влаштувала своє життя, тому хотів би, щоб я щомісяця надавала йому певну фінансову допомогу, бо йому важко живеться.
А потім мовив, що в нього є дружина та двоє дітей, які тільки й сидять на його шиї. В нього зараз саме фінансові труднощі, а оскільки я добре забезпечена, то можу йому хоч трохи допомогти.
Для мене це стало великою несподіванкою. Не думала, що у світі є наскільки нещирі люди, таким виявився мій тато. Вони з мамою покинули мене ще зовсім маленькою, коли я так відчувала потребу в їхній увазі, підтримці, любові, а тепер батько за стільки років з’явився і ще й сміє просити грошей.
Схоже, на його думку, мій успіх — ніщо інше, як фарт. А насправді це важка щоденна праця, і якби не підтримка бабусі, хто знає, де б я зараз була. Лише про неї я готова дбати та піклуватися до кінця життя. Звісно, я відмовила татові в допомозі. І надіюсь, ця людина більше ніколи не появиться в моєму житті. Хочу просто викреслити маму з татом зі свого життя.
